Романенко Юлія Віталіївна, дружина ветерана війни, загиблого розвідника, молодшого сержанта Романенка Павла Сергійовича, 26.08.1992 року народження, просить розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) Романенку Павлу Сергійовичу, який героїчно загинув 24 травня 2022 року в ході оборонного бою підрозділів бригади з противником, від російського артобстрілу поблизу н.п. Довгеньке, Ізюмського району, Харківської області.

Романенко Павло Сергійович був молодшим сержантом, обіймав посаду старший навідник 1 розвідувального взводу, розвідувальної роти 95 ОДШБр ДШВ ЗСУ. Мій чоловік з 2014 року учасник бойових дій, ветеран війни. Брав активну участь у Революції Гідності. З 2014 року активно приймав участь в АТО/ООС. Коли почалася російсько-українська війна у 2014-му році, пішов добровольцем захищати Україну у складі 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь». У 2015 році демобілізувався.

У 2017-2018 роках проходив службу у полку поліції особливого призначення «Миротворець» Національної поліції України у Київській області. У 2018-2019 роках був інструктором з особистої безпеки тренінгового центру Нацполіції.

Влітку 2019 року Павло знову пов’язав своє життя вже із ЗСУ. Служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні ЗСУ. Але завжди мрія бути десантником. У жовтні 2020 року Павло підписав контракт з 95-ю окремо десантно-штурмовою бригадою, ДШВ ЗСУ, позивний «Кандагар».

За вісім років війни пройшов найгарячіші точки Донецької та Луганських областей: Дебальцево, Словʼянськ, Авдіївка, Краматорськ, Зайцеве, Щастя, Майорськ, Сєвєродонецьк, Широкине, Красногорівка, Троїцьке, Павлопіль, Мар’янка, Торецьк, Чернухине, Фащівка, Кам’янка, Долина та Довгеньке.

За зразкову службу у ЗСУ та Нацполіції був нагороджений численними грамотами та медалями.

В кінці жовтня 2021 року Романенко Павло разом з бригадою знову відправився на ротацію в ООС. З 24 лютого 2022 року перебував на першій лінії зіткнення та стримував наступ ворога у Донецькій області.

На початку березня 2022 року бригаду було перекинуто на Харківський напрямок, де стримували наступ ворога і тримали оборону в н.п. Долина, Кам’янка та Довгеньке.

В одному із виходів, рота потрапила у засідку з противником та відходячи опинились на мінному полі, але Павло не побоявся, та прийняв на себе командування і вивів побратимів через мінне поле, всі повернулись живими та неушкодженими. Так як він був фахівцем та спеціалістом з розмінування першого рівна за кваліфікацією «спеціаліст 3 класу, ВОС 166 - сапер».

4 липня 2022 року Указом Президента України Романенка Павла Сергійовича було нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Поховали Героя на Лісовому цвинтарі у Києві.

Вдома на нього чекала дружина та мого малолітня донечка Ксенія.

За вірність військовій присязі, патріотизм, за героїзм проявлений у боротьбі з окупантами, Прошу Вас Пане Президенте України розглянути петицію про присвоєння моєму чоловіку почесного звання Герой України (посмертно) Романенку Павлу Сергійовичу, молодшому сержанту, старшому навіднику 1 розвідувального взводу, розвідувальної роти 95 ОДШБр ДШВ ЗСУ.

Присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) Романенку Павлу Сергійовичу.