Спікер парламенту Естонії Генн Пиллуаас (Henn Polluaas) виступив із територіальними претензіями до РФ і заявив про непотрібність нового прикордонного договору з РФ.

Під час виступу в неділю в місті Тарту з промовою з нагоди сторіччя укладення Тартуського мирного договору з Радянською Росією, він заявив, що цей документ є "символом правонаступництва, що з'єднує наше минуле з майбутнім".

Він назвав таким, що "не відповідає дійсності" твердження російської сторони, що договір є лише історичним документом. "Як договір про ненапад, укладений між Естонією і Радянським Союзом у 1932 році, так і договір про базах 1939 року безпосередньо посилаються на Тартуський мирний договір. Він не містить жодних термінів дії або відступу від них. Згідно з міжнародним правом, Тартуський мирний договір діє і зараз, у 21-му столітті", - підкреслив голова парламенту.

Пиллуаас заявив, що "Росія, анексувавши Занаров'я і Печори і відмовляючись визнавати дієвість Тартуського миру, порушує міжнародне право".

"Але ми ніяк не можемо погодитися з бажанням деяких кіл добровільно і безкоштовно віддати належні нам території разом із багатими природними копалинами", - сказав спікер.

Він також заявив: "Естонія не потребує нового прикордонного договору, що заперечує Тартуський мирний договір. Це не в наших інтересах".

2 лютого 1920 року Естонська Республіка і Радянська Росія підписали в місті Тарту мирний договір, що завершував розпочату в 1918 році Визвольну війну в Естонії. Згідно з цією угодою РРФСР першою у світі державою визнавала де-юре незалежність і самостійність Естонської Республіки. За цим договором проходив і довоєнний кордон між Естонією і Радянським Союзом, що відділяв до складу Естонії низку територій на схід від Нарви, а також Печорський край, які в 1944-45 роках були передані до складу РСФСР і нині входять до складу Ленінградської і Псковської областей РФ відповідно.

Наразі РФ розглядає договір як історичний документ, який не має юридичної сили, тоді як Естонія вважає його чинним.

Різні позиції з Тартуського миру заважають державам укласти договір про кордон.

18 травня 2005 року в Москві міністри закордонних справ Естонії Урмас Пает (Urmas Paet) і Росії Сергій Лавров підписали договори про сухопутний і морський кордон, які коротко називаються "прикордонним договором". Однак потім парламент Естонії включив до закону про ратифікацію преамбулу про дієвість Тартуського мирного договору з РРФСР від 2 лютого 1920 року. Російська сторона визнала, що визнання договору може дозволити Естонії в майбутньому пред'являти Росії територіальні претензії. Тому Москва відкликала підписи під прикордонними договорами.

18 лютого 2015 року Пает і Лавров вдруге підписали договори, до яких були внесені дві зміни: сторони не мають територіальних домагань один до одного і договори стосуються тільки рішення прикордонних питань.

Перше читання оновленого закону про ратифікацію прикордонних договорів пройшло в парламенті Естонії в 2016 році, після чого подальше діловодство було призупинено в очікуванні аналогічних дій з боку Росії, проте в січні 2018 року Посольство РФ в Естонії повідомило: "Росія своїх зобов'язань дотрималася. З боку естонського уряду русофобська риторика продовжує зашкалювати. В такій ситуації щодо просування ратифікації прикордонних договорів говорити не доводиться".