Результат референдуму в Італії, призначений на 4 грудня, може бути черговим потрясінням для світових ринків у поточному році, після рішення Великобританії вийти з ЄС (Brexit) та обрання Дональда Трампа президентом США, пише The Wall Street Journal.

На референдумі італійці голосуватимуть за запропонованими прем'єр-міністром Маттео Ренці змінами конституції країни, які скорочують повноваження Сенату і по суті спрощують процес ухвалення нових законів урядом. М. Ренці пообіцяв піти у відставку, якщо країна висловиться проти його пропозицій.

Наразі більшість опитувань громадської думки вказують на невелику перевагу противників зміни конституції, при цьому приблизно чверть електорату ще не визначилася з вибором.

Зазначається, що багато європейських політиків останнім часом називали Італію основною загрозою фінансової стабільності єврозони. Напередодні референдуму різниця в прибутковості держоблігацій Італії та Німеччині зросла до більш ніж 1,6 процентного пункту, максимуму з березня 2015 року, коли Європейський центральний банк (ЄЦБ) почав викуп активів за програмою кількісного пом'якшення (QE).

На думку аналітиків, за найгіршого сценарію референдум закінчиться не на користь М. Ренці, який піде у відставку, і ринок сприйме цю подію як чергову ознака нездатності уряду країни проводити реформи. Це викличе сумніви у тому, що Італія зможе досягти потрібних темпів зростання економіки, для стабільного скорочення держборгу, що становить 135% ВВП за рекомендованих Єврокомісією 60%.

Як наслідок, інвестори з ще більшим небажанням вкладатимуть кошти в італійську банківську систему, через що проблемним фінкомпаніям доведеться перекласти свої втрати на плечі власників облігацій, багато з яких є звичайними вкладниками. Невдоволення італійців, у свою чергу, підвищить шанси на прихід до влади на виборах у2018 році "Руху п'яти зірок", відомого своїми популістськими висловлюваннями і євроскептицизмом. Якщо це станеться, майбутнє Італії в єврозоні опиниться під питанням.

Втім, існує і протилежна думка. Багато хто вважає, що референдум у принципі не так важливий - ймовірний період політичної нестабільності після нього не буде для Італії чимось новим. Крім того, у президента країни є шанс умовити М. Ренці не залишати посаду прем'єр-міністра, при цьому головна правоцентристська опозиційна партія, яку очолює Сильвіо Берлусконі, також хоче, щоб М. Ренці залишився, і готова на коаліційний уряд.

Що стосується проблемних банків, то експерти вказують на невелику, порівняно з ВВП Італії, суму, необхідну для докапіталізації фінкомпаній, і висловлюють упевненість, що Рим і Брюссель домовляться про рішення, яке влаштує обидві сторони.

Загалом економісти вважають, що короткострокові ризики можуть виявитися менш небезпечними, ніж середньостроковими. Швидше за все, країна впорається з наслідками референдуму, і почасти зробити це допоможе програма викупу держоблігацій ЄЦБ. Центробанк прийме рішення про її продовження або розширення, через кілька днів після референдуму, і, як зазначають у приватних бесідах представники ЄЦБ, результат голосування може вплинути на їхнє рішення.

Влада Євросоюзу, найімовірніше, піде на компроміс у питанні надання держпідтримки банкам Італії, оскільки таке неодноразово траплялося в минулому, і Брюссель не захоче конфронтації перед виборами в Німеччині і у Франції, які відбудуться в 2017 році.

Набагато важливішими для Італії і Європи загалом будуть вибори 2018 року і небезпека приходу до влади популістів, яких підтримує незадоволене населення і бізнесмени, втомлені від відсутності значних реформ.

Крім того, у певний момент ЄЦБ замислиться про припинення викупу активів мірою зростання інфляції і відновлення економіки єврозони. Експерти обережно припускають, що це може статися у вересні наступного року. Викуп італійських держбондів Центробанком буде продовжено після цього терміну лише у разі явної згоди на те з боку політиків інших країн, і тоді, пише WSJ, станеться те, чого єврозона так намагалася уникнути - Рим опиниться в повній влада Берліна.