Європейський парламент висловився за зміцнення єдності позиції країн Євросоюзу щодо Росії, закликав ЄС переосмислити стосунки з РФ, відмовитися від концепції стратегічного партнерства і знайти новий погоджений підхід у цьому питанні.

Резолюцію "Положення в Україні та стан відносин між Європейським союзом і Росією", в якій викладено ці тези, ухвалено в четвер на пленарній сесії Європарламенту в Страсбурзі.

Європарламент закликав ЄС і країни, що входять до нього, не скасовувати введених проти Росії санкцій, якщо Москва не виконає поставлених умов із деескалації ситуації в Україні, і бути готовими ввести нові обмежувальні заходи, зокрема виключити Росію із співпраці в ядерній сфері та із системи міжнародних розрахунків SWIFT.

Як зазначено в резолюції, будь-які санкції ЄС проти Росії мають бути сформульовані так, щоб не дати змоги пов'язаним із Кремлем компаніям обійти їх. Євродепутати закликають ЄС уважно відстежувати такі форми співпраці, як обмін пакетами акцій і спільні підприємства.

Європарламент долучив до своєї резолюції підтримку рішень саміту НАТО про зміцнення колективної безпеки щодо статті 5 Вашингтонського договору - про посилення східної периферії альянсу.

Європарламент закликав ЄС розглядати газові сховища, трубопровідні з'єднання й реверсні трубопроводи як стратегічні об'єкти та регулювати частку бізнесу третіх сторін у цій сфері.

Країнам Євросоюзу адресовано заклик скасувати заплановані угоди з Росією в енергетичній галузі, зокрема щодо газопроводу "Південний потік".

На думку євродепутатів, необхідно зміцнювати енергетичну незалежність і стійкість перед зовнішнім тиском, створювати функціональний газовий ринок у Європі.

Вони вітали рішення французького уряду припинити постачання Росії вертольотоносців типу "Містраль", закликали інші країни союзу посісти аналогічну позицію щодо експорту товарів, не охоплених загальними санкціями ЄС, особливо зброї та товарів подвійного призначення.

Європарламент заявив, що "рішуче засуджує Російську Федерацію за ведення неоголошеної "гібридної війни" проти України з використанням регулярних російських збройних сил і підтримки незаконних озброєних формувань".

У документі містяться раніше озвучені положення про нелегітимність приєднання Криму до Росії й невизнання його країнами ЄС. Водночас вітається досягнуте припинення вогню на сході України й надання Києвом особливого статусу низці районів Луганської та Донецької областей.

Європейські законодавці наголошують на ключовій ролі ОБСЄ у розв’язання української кризи й вимагають невідкладно розмістити спостерігачів ОБСЄ на тій частині україно-російського кордону, яку наразі контролюють супротивники влади України. Вони наголошують на важливості встановлення загальнонаціонального діалогу в Україні, уникаючи пропаганди й мови ненависті.

Вітаючи одночасну ратифікацію Європарламентом і Верховною Радою угоди про асоціацію ЄС-Україна, євродепутати висловили "співчуття через надзвичайні заходи й тиск із боку Росії" і заявили, що текст угоди "не може бути змінений". Вони взяли до відома консультації між Україною, Росією та ЄС про імплементацію угоди й "висловили сподівання, що це допоможе усунути нерозуміння".

На думку депутатів ЄП, Єврокомісія має стежити за дією економічних заходів у відповідь Росії проти ЄС і збільшити нині виділені 125 млн євро компенсації постраждалим європейським фермерам, активно освоювати ринки третіх країн.

Європарламент висловив співчуття "з огляду на той факт, що ополченці у східній Україні так і не надали міжнародній групі експертів безперешкодного доступу на місце катастрофи малайзійського авіалайнера", закликавши всі сторони негайно забезпечити доступ туди експертів.

Наприкінці резолюції заявлено, що угода про асоціацію ЄС-Україна - це не кінцева мета. "Україна, як будь-яка інша європейська держава, має європейську перспективу, може подати заявку на вступ до ЄС за умови, якщо додержується принципів демократії, шанує основні свободи, права людини і меншин, забезпечує верховенство права", - зазначено в документі.