Майже 90% українських онкопацієнтів не переривали лікування через війну, свідчать дані дослідження доступності та якості медичної допомоги для пацієнтів у контексті війни.

Дослідження проводила громадська організація Global Medical Knowlege Alliance у співпраці з фондом підтримки дорослих онкопацієнтів Inspiration Family, Українським товариством клінічних онкологів OncoHub і Національним інститутом раку.

За даними дослідження, серед тих, хто перервав лікування через війну, 5% зробили це через нездатність дістатися онкоцентру або лікарні, 5% - через відсутність ліків.

При цьому рішення про переривання або відтермінування лікування корелюється з місцем розташування пацієнтів щодо лінії фронту.

Найбільші труднощі з лікуванням відзначали пацієнти в Харкові, де лікування через воєнні дії та обстріли переривали 23% респондентів. У 14% харківських пацієнтів були труднощі з можливістю дістатися онкоцентру або лікарні, в 11% були проблеми, пов'язані з відсутністю ліків.

Загалом по Україні 57% респондентів зазначили, що проходять діагностику в державних медзакладах свого населеного пункту, 28% отримують діагностику в державних закладах іншого міста, 20% і 29% - у приватних клініках свого або іншого міста, і ніхто - за кордоном.

При цьому звернення стосовно діагностики до приватних клінік пацієнти пояснюють тривалим терміном очікування діагностики в державних клініках або відсутністю в них конкретної діагностичної послуги.

Дослідники зазначають, що з моменту звернення до лікаря до постановки діагнозу минуло менше місяця у 68% респондентів, один-два місяці у 19% респондентів, понад два місяці - у 10% респондентів.

Найчастіше понад місяць очікували діагнозу молоді пацієнти.

Серед 522 респондентів 46% пацієнтів отримували діагностику в державних медичних закладах безоплатно, 43% заплатили за деякі види діагностики, 11% онкопацієнтів оплачували свою діагностику в державних клініках.

Найбільше повністю оплачуваних діагностичних послуг надали медзаклади Харківської області (27% порівняно з 6-11% в інших регіонах). При цьому офіційні платежі з діагностики найчастіше були зроблені для КТ (73% з тих, хто зробив цю процедуру), МРТ (72%), ПЕТ-КТ (44%), біопсія (31%), імуногістохімія (30%), УЗД (26%), лабораторні аналізи крові (22%).

Про неофіційні платежі повідомили лише 3-11% респондентів залежно від типу дослідження. Серед неофіційних платежів у державних медичних закладах на першому місці - оплата за біопсію, за неї заплатили 13% респондентів.