Українські фармвиробники через спричинені війною перебої енергопостачання можуть скоротити обсяги виробництва лікарських засобів, просять Міненерго врегулювати відключення енергоживлення фармзаводів, зробити їх більш плановими, повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" представники провідних фармацевтичних компаній України.

Зокрема, в пресслужбі фармкомпанії "Фармак" зазначили, що попри те, що компанія є об'єктом критичної інфраструктури, підприємствам, які входять до неї, і в Києві, і в Шостці, також щодня відключають електропостачання.

"Це призводить до дуже серйозних наслідків, адже "Фармак" працює за міжнародними стандартами, тому для нас украй важливо мати гарантію забезпечення безперебійності виробничих процесів. Будь-які відключення призводять до невідповідності виробничого процесу лікарських засобів і втрати цілих серій продукції", - повідомили в компанії, зазначивши, що продукція "Фармаку" потрібна і населенню, і на фронті.

У компанії наголошують, що найбільшою проблемою відключень електропостачання є те, що вони відбуваються несподівано.

"Відключення відбуваються несподівано, без повідомлення, оскільки електромережі самі не знають, коли буде вказівка відключити той чи інший сектор енергосистеми. Ми звернулися з цією проблемою до Міністерства енергетики України та сподіваємося знайти шляхи її вирішення", - повідомили в компанії.

У "Фармаку" уточнили, що на підприємствах компанії встановлено потужні генератори, але без світла завод може працювати лише три доби.

"Після цього терміну ми вже піклуватимемося не так про виробництво, як про підтримку підприємства в гарячому резерві, щоб після відновлення електропостачання можна було швидко поновити всі виробничі процеси", - уточнили в компанії.

Водночас у "Фармаку" зазначають, що компанія відповідально ставиться до економії та вживає заходів для зниженню споживання енергоресурсів, використовує генератори. При цьому показники енергоспоживання, незважаючи на відкриття в 2022 році нової виробничої дільниці, будівництво якої розпочалося в 2021 році, та збільшення обсягів виробництва восени 2022 року знизилися в середньому на 10,2% порівняно з аналогічним періодом 2021 року.

У свою чергу операційний директор фармацевтичної компанії "Дарниця" Євген Черкас зазначив, що деякі виробничі процеси на підприємстві було перенесено на нічну зміну і вихідні, хоча відключення енергопостачання на заводі були "як у всіх".

"Дарниця" давно впроваджує проєкти з енергоефективності. Приміром, ми використовуємо виключно LED-освітлення. У нинішніх умовах для зменшення споживання електроенергії ми вимкнули зовнішнє освітлення території та офісу/заводу, посилили контроль за режимом роботи обладнання і впроваджуємо концепт "Економний офіс", - зазначив Черкас.

Він наголосив, "якщо ситуація з енергозабезпеченням і надалі погіршуватиметься, то будемо змушені знизити обсяги виробництва".

"Дуже сподіваємося, що енергетична галузь України впорається з викликами, які є зараз", - сказав він.

Зі свого боку керівник PR-служби компанії "Артеріум" Оксана Стефанова зазначила, що на підприємствах, які є основними виробниками продукції "Артеріум", - "Київмедпрепарат" (Київ) і "Галичфарм" (Львів) - діє складна система енергозабезпечення і задіяні практично всі види енергоресурсів. При цьому похідним питанням від постачань електроенергії є подання водопровідної води: її припиняють постачати без електроенергії на водоканалі.

"Така ситуація може зупинити всі технологічні процеси на підприємствах-виробниках. На обох підприємствах уже були відключення, але короткострокові й одиничні. На щастя, вони не вплинули на діяльність заводів", - сказала вона.

При цьому Стефанова зазначила, що через повітряні тривоги доводиться призупиняти виробничий процес, евакуювати співробітників, а після завершення тривоги - відновлювати виробничий процес із дотриманням стандартів і технологій.

"У таких умовах процедури контролю якості продукції стають ускладненими та тривалішими. Отже, продуктивність заводів знижується, а накладні витрати - збільшуються. Від цього залежить собівартість продукції, і в таких умовах вона може зростати приблизно на 3-5%", - сказала вона.

Для скорочення енерговитрат підприємства-виробники продукції "Артеріуму" ще до початку повномасштабної війни збільшували розміри серій лікарських засобів і швидкості роботи машин, що давало змогу, зокрема, скоротити енерговитрати: "чим швидше випускається одиниця продукції, тим менше енергоресурсів витрачається, що так важливо сьогодні".

Окрім кого, на підприємствах, що виробляють продукцію для "Артеріуму", додатково здійснюється низка заходів для скорочення споживання енергоресурсів, зокрема, знижується температура у виробничих приміщеннях.

"Опалювання на виробництвах і складах здійснюється здебільшого через вентиляційні системи зі споживанням електрики. Чим менші різниці температур у приміщеннях і зовні - тим менші втрати. Тому якщо раніше температура у виробничих приміщеннях була 19-21°C, то з початком опалювального сезону її доведеться знизити ближче до 18°C", - сказала Стефанова.

Вона наголосила, що на підприємствах є резерви не для 100% виробництва.

"Є межа наших можливостей. Останнім часом влада запровадила обмеження на споживання електроенергії на заводах. Чим суворіші ці обмеження, тим менше резервних потужностей у нас залишається на екстрені випадки відключень", - сказала вона.

При цьому, за словами Стефанової, проблеми з електропостачанням не позначаться на обсязі виробництва за підсумками 2022 року "за умови, що ситуація з постачанням електроенергії не погіршиться".