Міжнародні партнери наразі більше зосереджені на залученні коштів для допомоги Україні, а механізми компенсації завданих агресором збитків розглядатимуть після закінчення війни, прогнозують опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи.

"Після досить тривалого періоду дискусій і переговорів світова громадськість висловила свою готовність на міжнародному рівні закріплювати насправді дієві механізми притягнення РФ до відповідальності та компенсації Україні збитків, завданих унаслідок збройної агресії. Але передавати Україні заморожені активи західні партнери не поспішають. Таке рішення пояснюється головним чином відсутністю міжнародного механізму для передачі суверенних активів іншій державі, навіть якщо вони належать державі-агресору", - сказала радниця юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Марина Рященко.

Вона нагадала, що після початку повномасштабного вторгнення в Україну в усьому світі заморозили близько EUR300 млрд центробанку РФ, що зберігалися в міжнародних депозитаріях.

За її словами, відшкодування воєнних збитків за загальним принципом відбувається у формі репарацій, які виплачуються після завершення війни. Визначення їх розміру та порядку виплат закріплюються у відповідному договорі між стороною, яка завдала збитків, і стороною, якій їх було завдано.

"У цьому поки що полягає основна складність для України: РФ не визнає свою збройну агресію і не визнає себе винною. У такому разі не варто очікувати добровільної виплати репарацій. Тому існує нагальна потреба актуалізації міжнародних механізмів відшкодування завданих війною збитків", - наголосила юристка.

У свою чергу радниця і керівниця практики міжнародного арбітражу юридичної фірми LCF Law Group Ольга Костишина зазначила, що іноземні партнери від початку збройної агресії РФ діяли доволі обережно та, окрім конфіскації російських активів, розглядали й інші варіанти, як-от передання Україні відсотків від інвестування таких активів або прибутку від їх використання.

"Такий підхід ґрунтується насамперед на тому факті, що активи РФ користуються суверенним імунітетом (принцип, згідно з яким суверенна держава не підпорядковується владі інших держав), і РФ може оскаржувати такі рішення в майбутньому. Крім того, можливі економічні ризики, з якими можуть зіткнутися партнери України, якщо країни-симпатики РФ можуть відмовитися від заощадження своїх резервів в іноземній валюті країн, що конфіскують російські активи", - сказала юристка.

Водночас низка експертів, як наголосила Костишина, стверджують, що "немає юридичних перешкод для конфіскації російських активів, які мають суверенний імунітет". Зокрема, конфіскація може бути можлива як контрзахід у відповідь на порушення Росією міжнародних зобов'язань erga omnes, що випливають із заборони актів агресії та геноциду, а також принципів і норм, що стосуються основних прав людини. При цьому, за словами юристки, такі заходи можуть бути не каральними, а компенсаційними.

"Практика і нормативно-правові акти, ухвалені в ЄС і країнами-партнерами, свідчать, що міжнародна спільнота не поспішає конфісковувати російські активи. Наразі йдеться про те, щоб спрямувати на підтримку України надприбуток від заморожених активів", - сказала вона.

Костишина нагадала, що 21 травня рада ЄС ухвалила рішення про передачу заморожених активів на підтримку України в її самозахисті від російської агресії, а 13 червня лідери G7 ухвалили рішення виділити Україні $50 млрд як грант, для якого країни-донори братимуть кредити, а сплачувати за ними будуть із доходів від заморожених російських активів. При цьому грант буде спрямовано на конкретні цілі, пріоритетними з яких буде військова, економічна та гуманітарна допомога Україні.

"Як бачимо, ні в першому, ні в другому випадку про відшкодування збитків, завданих Росією, не йдеться. До створення компенсаційної комісії, яка може бути створена наприкінці 2025 року і яка ухвалюватиме рішення щодо кожного конкретного випадку, механізм компенсацій на повну не запрацює. Можна зазначити, що наразі наші партнери зосереджені на допомозі Україні задля її перемоги над Росією, а питання компенсації будуть вирішені після припинення війни", - сказала юристка.

Зі свого боку партнер юрфірми "Астерс" Гліб Бялий зазначив, що в нинішній системі міжнародного права, що сформувалася після Другої світової війни, була достатня кількість прогалин і нерегульованих питань, включно з використанням заморожених активів.

"Одна з основних проблем полягає в тому, що агресія все ще триває, і, відповідно, втрати тривають, а Росія не визнає своєї провини і відповідальності за це", - сказав він.

Бялий наголосив, що у випадку з РФ одним із великих питань будуть визнання агресором своєї провини і добровільна готовність компенсувати всі збитки.

"Зрозуміло, що на це не потрібно розраховувати, тому потрібно дивитися в бік примусового стягнення компенсації. Але ясно, що така компенсація буде розтягнута в часі", - вважає юрист.

Водночас Бялий наголосив, що низка наявних на сьогодні рішень на міжнародному та локальному рівні, зокрема створення реєстру збитків для України та Резолюція Генасамблеї ООН ES-11/6, - це "тільки перші, але дуже важливі кроки".

"Для міжнародного права такі кроки дуже швидкі. Надалі очікується створення відповідної комісії та фонду, які завершать створення міжнародної системи компенсаційного механізму для України", - сказав він.