Історико-архітектурні опорні плани не мають залежати від затвердження генпланів, вважає заступниця міністра культури та інформаційної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.

"Усі добре розуміють, наскільки наявність і якість документації впливають на збереження спадщини, відновлення та розвиток. Дію історико-архітектурних опорних планів слід також зробити незалежною від затвердження генпланів. Бо, згідно із законодавством, вони вважаються затвердженими тільки після того, як затвердили генплан, що негативно впливає на ситуацію зі збереження спадщини і провокує численні конфлікти та судові справи", - прокоментувала Бондар в ексклюзивному інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

Як повідомлялося, наприкінці листопада було презентовано інформаційно-комунікаційну систему обліку нерухомих об'єктів культурної спадщини України "Державний реєстр нерухомих пам'яток України" ("єПам'ятка"), планується, що його буде запущено 1 січня 2024 року. На цьому етапі громади актуалізують інформацію в ньому.

"Слід розуміти, що наповнення реєстру відбувається здебільшого з паперових облікових карток, які є в обладміністраціях, причому значна частка з даними з 90-х, якщо не з 60-х років минулого століття. Тому виникає запитання, наскільки релевантна ця інформація, з якою доведеться працювати обладміністраціям, скільки потрібно часу для її оновлення", - зазначила Бондар.

У реєстрі накопичуватиметься вся інформація про об'єкт, усі дані зберігатимуться за системою блокчейну, тому буде видно всю історію правок.

"Пріоритетним на цьому етапі є внесення назви об'єкта і полігону. Але реєстр - це "живий" інструмент: він має постійно розвиватися, мають додаватися деталі про вже внесені пам'ятки, вноситися дані про знову виявлені об'єкти тощо", - зазначила Бондар.

До реєстру також мають бути внесені історичні ареали, охоронні зони ЮНЕСКО. В Україні лише 180 із 401 історичного населеного міста мають розроблену науково-проєктну документацію, у міністерстві її вже оцифрували і наразі переносять до реєстру.

Щодо історичних міст, які ще не розробили своїх ареалів, Мінкульт, розуміючи обмеження бюджету, веде перемовини з донорськими організаціями.

"Проєкт TAPAS, який фінансує розроблення програмного забезпечення цього реєстру, вніс частину ареалів до скоупу робіт (визначає, який розмір роботи має бути виконано, щоб вдало поставити продукт або послугу - ІФ-У). Дуже сподіваюся, що й надалі ми рухатимемося в партнерстві й незабаром отримаємо всі ареали в цифровому вигляді", - повідомила Бондар.

Вона додала, що в разі, якщо ареали вносить Мінкульт, то навколо пам'ятки автоматично встановлюють певні стандартні обмеження, наприклад 300, 500 або 1000 м. У разі, якщо таку документацію розробляє громада, у неї є можливість для конкретного об'єкта встановити індивідуальні обмеження з огляду на особливості цієї місцевості, і це дає змогу краще планувати розвиток.