Верховна Рада в п'ятницю підтримала в другому читанні й у цілому закон (№10038) про поправки до держбюджету-2023, яким його видатки збільшено на 317,1 млрд грн, зокрема 302,6 млрд грн додаткового фінансування виділено на сектор безпеки й оборони, а основним джерелом стане зростання державних запозичень на 290,7 млрд грн.

"Після 11,5 годин "інтелектуальних дискусій" (з нульовим результатом - бо в законопроєкті не відбулося жодних суттєвих змін) ми ухвалили в другому читанні та в цілому проєкт закону про державний бюджет 2023 року, який виділяє 303 млрд грн на потреби оборони", - написала голова бюджетного комітету Роксолана Підласа у фейсбуці після розгляду приблизно тисячі поправок до документа.

Міністр фінансів Сергій Марченко під час представлення проєкту держбюджету наголосив: додатковий ресурс обсягом понад 300 млрд грн, який планують спрямувати на військову кампанію, - це результат підтримки бізнесу, платників податків і розміщення військових облігацій.

"Жоден долар/євро міжнародної допомоги не може бути спрямований на військових. Тому зміни до держбюджету вкрай необхідні, адже кошти військовим потрібні саме зараз. Обсяг додаткових видатків забезпечить фінансування критично необхідної потреби силових структур", - заявив він у парламенті.

Зокрема, уточнює Мінфін, 224,5 млрд грн буде додатково виділено на виплату грошового забезпечення військовослужбовців, 78,1 млрд грн - на закупівлю спецтехніки, військового обладнання та забезпечення харчування військових, оплату комунальних послуг та інших необхідних витрат.

Уточнюється, що для Міноборони видатки збільшуються на 211 млрд грн, для системи МВС - на 79,2 млрд грн, для СБУ - на 4,2 млрд грн, для Головного управління розвідки Міноборони - на 2,5 млрд грн, для Служби зовнішньої розвідки - на 0,5 млрд грн, для Управління державної охорони - на 0,2 млрд грн і Мінстратегпрому - на 4,4 млрд грн для виконання програм розвитку ОПК, для Адміністрації Держспецзв'язку - на 0,6 млрд грн.

Передбачено також фінансування матеріально-технічного оснащення новостворених підрозділів Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції.

Крім цього, зазначив Мінфін, на забезпечення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам буде спрямовано додатково 16,5 млрд грн, на придбання підручників для шкіл - 552,8 млн грн.

Згідно з проєктом закону, схваленим до другого читання, який, за словами Підласої, залишився без суттєвих змін, доходи держбюджету буде збільшено на 26,1 млрд грн - до 1 трлн 416,4 млрд грн, зокрема за загальним фондом - на 20,1 млрд грн, до 1 трлн 253,9 млрд грн.

Новий розмір видатків держбюджету становитиме 3 трлн 393,0 млрд грн, зокрема за загальним фондом - 3 трлн 94,5 млрд грн, а граничний розмір дефіциту - 2 трлн 10,35 млрд грн, зокрема за загальним фондом - 1 трлн 834,6 млрд грн.

Профінансувати розширений дефіцит пропонується за рахунок збільшення внутрішніх запозичень на 207,6 млрд грн і зовнішніх на 91,2 млрд грн, зокрема $3,3 млрд від США. Водночас граничний розмір держборгу буде знижено з 6 трлн 197,1 млрд грн до 6 трлн 109,8 млрд грн.

Раніше Підласа також зазначала, що до другого читання комітет вирішив скоротити додаткове фінансування Бюро економічної безпеки (БЕБ) із 315,4 млн грн до 220 млн грн, а економію спрямувати на соціальний захист громадян зі складними життєвими обставинами та окремі інші програми, які мають невідкладні потреби до кінця бюджетного періоду.

Комітет також рекомендував передбачити 27 млн грн видатків на формування статутного капіталу державного підприємства "Агентство закупівель у сфері оборони", скоригувавши на цю суму видатки Міноборони, виділити додаткові 3 млн грн на забезпечення централізованим водопостачанням громад у Миколаївській області.