Суд заарештував частину майна обвинувачених у справі "Роттердам+"
У вівторок, 3 жовтня, під час підготовчого розгляду у справі "Роттердам+" колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила клопотання прокурора САП і наклала арешт на майно обвинувачених у справі.
"Мова йде про квартиру у м. Києві та будинок у Київській області, що належать колишньому голові НКРЕКП, дві квартири у Києві та Донецьку, які перебувають у власності колишнього заступника директора з регуляторних питань ТОВ "ДТЕК Енерго", а також квартиру у столиці, будинок та дві земельні ділянки, власником яких є колишній керівник департаменту з регуляторних питань ТОВ "ДТЕК Енерго", - повідомляє пресслужба САП.
Водночас суд відмовився заарештувати з метою забезпечення заявленого цивільного позову майнові права цивільних відповідачів у вигляді права вимоги до державних підприємств на суму понад 7,7 млрд грн.
Постанова суду набуває законної сили з моменту її проголошення й окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови буде оголошено 9 жовтня 2023 року.
Як повідомлялося, з квітня 2016 року НКРЕКП розпочала застосування нового порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни (ОРЦ) на електроенергію, яка впливає на встановлення тарифів на е/е для промислових споживачів (постанова №289 від 3 березня 2016 року). Порядок, зокрема, визначав ціну вугілля за формулою "вартість у порту "Роттердам" (API2) плюс вартість доставки в Україну".
САП і НАБУ у 2019 році повідомили про підозру деяким особам, зокрема ексголові НКРЕКП Дмитру Вовку і співробітникам компанії "ДТЕК". З 1 липня 2019 року було запущено нову модель ринку електроенергії, у зв'язку з чим колишні принципи формування цін, зокрема формула "Роттердам+", більше не діють, проте розслідування НАБУ тривало, а справу почали слухати в судах.
Дмитро Вовк зазначав, що уряд своєю постановою від 24 січня 2020 року про формулу ціноутворення на газ для "Нафтогазу України" фактично підтвердив справедливість "Роттердам+". За його словами, формулу в постанові уряду щодо газу побудовано на застосуванні того самого імпортного паритету на рівні "хаб плюс логістика", що й затверджена за його каденції НКРЕКП формула "Роттердам+".
