Раді пропонують визначити пріоритетні напрями держполітики у сфері деокупації, реінтеграції та відновлення Криму і Севастополя

Група народних депутатів із різних фракцій на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком пропонують ухвалити заяву парламенту про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції та відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Відповідний проєкт постанови № 9626 зареєстровано на сайті ВР у п'ятницю, 18 серпня.

У документі зазначено, що держполітика в цій сфері ґрунтується на пріоритетності гарантій безпеки людини, її прав та основних свобод. Для цього Україна реалізує комплекс військових, дипломатичних, економічних, інформаційних та гуманітарних заходів.

Парламентарії пропонують визначити, що відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного державного кордону, включно з деокупацією Криму та Севастополя, а також забезпечення державного суверенітету України є ключовою умовою завершення війни, розв'язаної Росією проти України. При цьому нардепи акцентують на неприпустимості будь-яких територіальних поступок для припинення війни.

У проєкті заяви наголошується, що всі збройні формування РФ мають бути повністю виведені з усієї території України, а перебування Чорноморського флоту РФ на території Кримського півострова - неможливе з огляду на необхідність гарантування безпеки.

Водночас у Раді заявляють, що після відновлення контролю над Кримським півостровом Збройні сили України (ЗСУ) та інші складові сил безпеки і оборони розгортатимуться і діятимуть у Криму та Севастополі з урахуванням необхідності.

Шляхом ухвалення цього документа депутати пропонують визначити, що безпека міжнародного цивільного судноплавства в Азово-Чорноморському регіоні може бути гарантована тільки після деокупації Кримського півострова і за участю України.

Згідно з проєктом постанови, з метою відновлення конституційного ладу в Криму можуть утворюватися військові, військово-цивільні адміністрації, тимчасові органи державної влади, а роботу представницьких органів та органів місцевого самоврядування буде відновлено після проведення демократичних виборів відповідно до стандартів ОБСЄ та законодавства України.

Нардепи звертають увагу й на те, що Україна вживатиме всіх можливих заходів для дотримання прав і свобод осіб, які зазнали політичних переслідувань та обмежень свободи з боку РФ.

Проєкт заяви також міститиме норми щодо відновлення діяльності незалежних медіа та громадських об'єднань у деокупованому Криму, української системи освіти та захисту прав корінних народів України, зокрема, кримськотатарського.

Також, парламентарії вважають за необхідне визначити, що запроваджене РФ набуття громадянами України, які мешкають на тимчасово окупованій території, російського громадянства, не визнається Україною та оцінюється як акт примусу, вчинений у порушення міжнародного гуманітарного права.

Водночас у Раді наголошують, що всі особи, винні у скоєнні злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, будуть притягнуті до відповідальності. Водночас громадяни України, які брали участь у діяльності окупаційних адміністрацій або співпрацювали з ними, але не скоювали відповідних тяжких, особливо тяжких злочинів і кримінальних правопорушень, зможуть бути звільнені від кримінальної відповідальності за умови добровільного повідомлення про вчинені дії, а також активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, скоєних окупантами.

Документ визначає, що Міжнародна Кримська платформа має стати майданчиком не лише для сприяння деокупації Криму та відновленню територіальної цілісності України, а й гарантування безпеки в Азово-Чорноморському регіоні загалом, а Формула миру президента України Володимира Зеленського - підґрунтям для припинення збройної агресії РФ, відновлення територіальної цілісності України, деокупації всіх її тимчасово окупованих територій, включно з АР Крим та містом Севастополь, встановлення всеосяжної, справедливої та стійкої міжнародної безпеки, а також для гарантування безпеки у всьому регіоні.