Фонд WWF-Україна оприлюднив перші результати моніторингу життя самця рисі євразійської на ім’я Борись, який мешкає в Рівненському природному заповіднику і носить нашийник з GPS-передавачем.

Як зазначено у пресрелізі фонду WWF-Україна, завдяки нашийнику науковці отримали дані про близько 500 точок місцезнаходження хижака. Якщо їх з’єднати, то площа індивідуальної території Борися становитиме щонайменше 143 кв. км. У рисі є улюблені місця, де він може проводити 2-3 доби поспіль, — це невеликі галявини заболочених столітніх вільхових лісів у заповіднику та поруч із ним.

Активність Борися різна: за добу він може пройти відстань від декількох сотень метрів до 20 км. Також плямистий хижак може долати відстань до 5 км у низинних болотах.

Раціон Борися розмаїтий. Науковці виявили залишки його здобичі в точках локалізації на території: косулю, зайця, орябка. Також опрацювали знайдені зразки посліду та дізналися, що рись добуває лисиць, споживає насіння рослин, гілки, мох і хвою.

«Борись контролює усі боброві поселення на своїй території — відвідує кожну загату, хатину чи брід. Та він не лише полює на бобра, але й використовує боброві загати, щоб перетинати важкодоступні водні бар’єри», — йдеться в повідомленні WWF-Україна.

Науковці припускають, що Борись чи інша рись на його території природним способом регулюють чисельність чужорідних видів. Від початку телеметричних спостережень стало відомо про чотири випадки, коли рись залишала впольованого мертвого єнотоподібного собаку на лісових дорогах.

Прилади стеження допомогли дізнатися, що хижак живе не сам, а ділить територію щонайменше з чотирма іншими рисями. Сусідами Борися є також люди. «Наша таємнича кішка обирає для життя заболочені ліси та віддалені галявини, але одного разу наблизилась і до села на відстань 1 кілометр», - визнають у фонді.

Аналітику телеметричних даних підготував Михайло Франчук, заступник директора по науковій роботі Рівненського природного заповідника, кандидат біологічних наук, експерт WWF-Україна. Визначення трофічного (харчового) матеріалу провела Марія Марців, аспірантка кафедри зоології біологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка.

Під час телеметричного дослідження використовують нашийник з GPS-передавачем, що фіксує різні параметри. Пристрій розроблений польською компанією “Ecotone Telemetry” з урахуванням біологічних та поведінкових особливостей рисі. Він не перешкоджає його життєдіяльності, може працювати 1-2 роки, а потім самостійно відпаде.