У Міжнародному комітеті Червоного Хреста (МКЧХ) заявляють, що, як і раніше, не можуть отримати доступ до українських військовополонених в Оленівській колонії (Донецька область), яку після теракту в липні 2022 року міжнародні організації так і не змогли відвідати.

"У нас є офіс у Донецьку та Луганську. Ми відвідували колонію в Оленівці двічі з 24 лютого 2022 року. З моменту вибуху там ми продовжуємо просити надати доступ до військовополонених, але не змогли більше відвідати колонію. Дискусії щодо надання нам доступу тривають", - сказала регіональна директорка з Євразії МКЧХ Аріан Бауер.

Вона зазначила, що Оленівка - одне з багатьох місць, у які МКЧХ продовжує намагатися потрапити, і зазначила, що Комітет "використовує єдиний механізм роботи з військовополоненими у всьому світі, спираючись на багаторічний досвід".

"Це займає багато часу, ми знаємо. І ми знаємо, що безліч сімей чекають новин, і людям не терпиться дізнатися про прогрес. Наша команда працює щодня", - сказала Бауер.

Також у МКЧХ поінформували, що вони не залучені в обговорення щодо місії ООН з розслідування вбивства українських військовополонених в Оленівці, яку, як раніше повідомлялося, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш розпустив через відсутність необхідних гарантій безпеки.

Говорячи про тимчасово окуповані РФ українські території, Бауер зазначила, що МКЧХ закрив своє представництво в Криму у 2018 році, але має присутність у Донецьку та Луганську з 2014 року, де вони "ведуть діалог із місцевою "владою" для допуску до військовополонених і цивільних".

"Ми працюємо з усіма залученими сторонами. Нейтралітет має вирішальне значення для отримання доступу в зони конфлікту і зміцнення довіри. Це дає нам змогу допомагати нужденним і досягати областей, недоступних іншим", - додав представник МКЧХ.

Водночас питання відкриття офісу МКЧХ у Ростові-на-Дону, проти якого категорично виступила Україна, більше не розглядається.

"Навесні минулого року ми розглядали можливість відкриття офісу МКЧХ у Ростові-на-Дону з метою ефективніше надавати допомогу постраждалому від збройного конфлікту населенню, зокрема, і щодо відвідування затриманих у зв'язку з конфліктом. Однак наразі ми відмовилися від цієї ідеї", - повідомив агентству прессекретар делегації МКЧХ в Україні Олександр Власенко.

Як пояснили у штаб-квартирі МКЧХ у Женеві, безпосередньо пошуком українців займається Central Tracing Agency, у якому було створено окреме бюро "з міжнародного збройного конфлікту між РФ і Україною". Зазначене Бюро збирає і передає інформацію про долю і місцеперебування і військових, і позбавлених волі цивільних осіб.

За словами голови приймальні бюро Марти Павляк, у відділі працюють 10 операторів, які приймають заяви від родичів, що втратили зв'язок із близьким з України, але також і від сімей російських військових. Водночас у МКЧХ додали, що запити можуть надходити і з інших країн, але заявку про пошук людини може залишити виключно родич.

"Зареєстровано, що 500 разів сім'ї контактували з нами. Ми приймаємо близько 90 дзвінків щодня, плюс онлайн-заявки. Загалом маємо близько 600 дзвінків на тиждень і стільки ж онлайн-форм. Але оскільки багато родичів телефонують повторно, то виходить 200-250 нових заявок на тиждень", - сказала Павляк.

Як пояснили в Бюро, після цього інформація передається у відділ пошуку, де окремо опрацьовується кожна заявка. МКЧХ не ділиться даними про кількість отриманих заявок і статистику, як і інформацією про те, скільки військовополонених їм вдалося відвідати.

"Ми змогли відвідати сотні військовополонених, але є ще тисячі, яких ми не змогли побачити", - сказав представник МКЧХ.

Цифри, які МКЧХ зміг повідомити, вказують, що "сім'ям понад 3 250 розшукуваних і позбавлених волі передано повідомлення; понад 650 військовополоненим було передано звістки від сімей у формі усних повідомлень Червоного Хреста". Також повідомляється, що "3400 листів передано між українськими військовополоненими, яких утримують у РФ, та їхніми сім'ями".

Наразі МКЧХ встановлює долю і місцеперебування понад 6 400 осіб за запитом їхніх родин, тоді як у базі даних понад 22 600 осіб, зниклих безвісти, військовополонених та їхніх родин.

Як повідомлялося, 28 липня збройні сили РФ влаштували термобаричний вибух на території виправної установи в Оленівці Донецької області, де перебували українські військовополонені. За даними Офісу генерального прокурора, внаслідок вибуху загинули близько 40 українських військових і 130 дістали поранень.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що теракт в Оленівці (Донецька обл.) стане одним зі звинувачень на міжнародному трибуналі проти Росії.

28 вересня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що РФ так і не надала Україні можливості відвідати місце трагедії. Також, за його словами, в Оленівку не здійснювала візит і спеціальна моніторингова місія ООН, створена для проведення незалежного розслідування.

Як відомо, Третя Женевська конвенція зобов'язує сторони в міжнародному збройному конфлікті надати Міжнародному комітету Червоного Хреста (МКЧХ) негайний доступ до всіх військовополонених і право відвідувати їх, де б вони не утримувалися.