Правові наслідки застосування закону "Про свободу совісті та релігійні організації" не в компетенції КС - судді
Рішення Конституційного Суду (КС) у справі про повну назву релігійних організацій створює умови для свідомої реалізації права віросповідання, а правові наслідки застосування закону, визнаного конституційним, перебувають у компетенції інших органів влади України, наголошують судді-доповідачі КС.
На брифінгу в середу в Києві суддя-доповідач Сергій Головатий звернув увагу на те, що законодавець не вказував на конкретну релігійну організацію, і тому "це може бути не одна релігійна організація, а будь-яка".
Головатий пояснив, що право на віросповідання не є абсолютним правом, і держава може втручатися в зовнішні аспекти, тобто спосіб модальності провадження релігійної діяльності, тому держава має можливість обмежувати право на віросповідання в частині діяльності релігійних об'єднань.
Він зазначив, що йдеться про надзвичайну ситуацію, оскільки Україна перебуває в стані війни.
"Конституція дозволяє обмежувати в умовах надзвичайного стану... У рішенні Конституційного Суду немає жодної згадки ні про якусь церкву, ні про якусь організацію", - сказав у свою чергу суддя-доповідач Олександр Петришин.
Водночас він звернув увагу на те, що закон "Про воєнний стан" стимулював розгляд цього подання.
"Стала очевидною актуальність вирішення цієї проблеми", - додав Петришин, відповідаючи на запитання про те, чому КС, розглядаючи подання з 2019 року, ухвалив рішення лише зараз.
Головатий у свою чергу зазначив, що тривалість розгляду справ – це специфіка діяльності Конституційного Суду, і в інших країнах також конституційні суди розглядають справи не один рік.
Відповідаючи на запитання про те, чи примушує рішення КС змінити назву УПЦ (МП), Головатий наголосив: "Закон є чинним давно, і ми здійснювали дію на конституційність. Його правозастосування – це не наше питання… як і кому застосовувати – не наша відповідальність".
Водночас Головатий зазначив, що, ухвалюючи свої рішення, інші гілки влади та повноважні органи керуватимуться позицією КС щодо закону.
Також він зазначив, що вимоги зазначення повної назви не є свавільним нав'язуванням із боку держави.
Петришин звернув увагу на те, що рішення КС "посилює позиції держави", і водночас пояснив: "Ми не притягуємо до жодної відповідальності".
"Держава вимагає зазначити правдиву назву, щоб не вводити в оману суспільство. Закон – на допомогу людям, щоб вони знали чітко, до якої структури належить їхня парафія чи митрополія", - зазначив Головатий.
Відповідаючи на запитання про те, чи сприятиме рішення КС забороні УПЦ (МП), Головатий наголосив: "Введення заборон – це до законодавця. Як учинить законодавець – нічого не можу сказати".
Петришин у свою чергу додав, що правові наслідки застосування закону перебувають у компетенції Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті, а Конституційний Суд не аналізує статути релігійних організацій.
Як повідомлялося, Конституційний Суд України визнав конституційними зміни до статті 12 закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", які зобов'язують релігійні організації повністю відображати належність до релігійного об'єднання, керівний центр якого розташований за межами України.
Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов закликав Українську православну церкву не приховувати своє причетність до РПЦ.
