Сприйняття України широким загалом у Франції перебуває під впливом французько-російських взаємин - дослідження
Сприйняття України широким загалом у Франції перебуває під впливом французько-російських взаємин, свідчать дані аналітичного звіту "Сприйняття України за кордоном. Франція", підготовленого дослідницькою компанією InMind для Українського інституту.
"Сприйняття України широким загалом у Франції перебуває під впливом французько-російських взаємин і загального ставлення французів до Східної Європи як до чогось однорідного, домінує переконання про належність українців до умовних східних слов'ян, де провідними є росіяни", - йдеться в тексті дослідження.
Наголошується також, що очевидна низька поінформованість про Україну серед пересічних французьких громадян, суттєво не вистачає інформаційних приводів та масштабних подій, які познайомили б з Україною більшість.
"Через таке сприйняття Україна перебуває на етапі виділення в окрему країну/народ у свідомості пересічних громадян Франції. Цьому заважає, крім нав'язливої культурної експансії Росії, також відсутність певного популярного, стереотипного міфу про Україну. Фактично не вистачає якірних культурних феноменів, які одразу маркували б українську культуру. Тому на перший план виходять негативні конотації, як Чорнобильська катастрофа, війна на сході України, бідність тощо", - зазначено в дослідженні.
Водночас сучасна українська культура представлена у Франції та має попит, хоча і не стала мейнстрімною.
"Фахівці відзначають упізнаваність таких представників України: музика - "ДахаБраха", Dakh Daughters; література - Курков; театр - спектаклі Троїцького та театру "ДАХ"; сучасного українського дизайну одягу", - зазначено в дослідженні.
Наголошується, що поінформованість про культурні феномени серед експертів посередня.
"На першому плані актуальні фігури (О. Сенцов, А. Курков, О. Забужко) і трагічні події в історії України (Чорнобильська катастрофа, Голодомор, Бабин Яр тощо). Водночас є висока обізнаність про Анну Київську як загальну фігуру в історії України та Франції", - йдеться у звіті.
Головними перешкодами для пожвавлення співпраці з українською стороною називаються недофінансування ініціатив із українського боку; бюрократичні перепони, які подовжують процес ухвалення рішень; складнощі з пошуком контактів для співпраці між французькими та українськими експертами, відсутність інституції, яка цьому допомагала б. Відзначається негнучкість посадових осіб із українського боку і/або проблеми з налагодженням організованого процесу.
Дослідження проводилося у липні-грудні 2020 року. Основним методом дослідження були глибинні експертні інтерв'ю з представниками цільової аудиторії, які проводилися французькою або українською мовами. Інтерв'ю проводилися за опитувальником, який містить приблизно 20 запитань.
