Фахівці Національного центру атмосферних досліджень (NCAR, США) встановили, що зниження соціальної активності та локдауни, запроваджені через пандемію COVID-19, призвели до нагріву поверхні Землі в 2020 році, йдеться в публікації на порталі наукової та технічної інформації PhYs.org.

"Відбулося значне зниження викидів із найбільш забруднювальних галузей промисловості, і це мало негайний, короткостроковий вплив на температуру", - наведено в повідомленні слова провідного автора дослідження, науковця з NCAR Ендрю Геттельмана.

За даними фахівців, це сталося через скорочення викидів аерозолів, які блокують надходження сонячного світла: коли викиди аерозолів впали минулої весни, велика частина сонячного тепла досягла планети, особливо в сильно індустріальних країнах, як-от Сполучені Штати та Росія, які зазвичай викидають багато аерозолів в атмосферу.

Температура над частинами земної поверхні минулої весни була приблизно на 0,1-0,3 градуса Цельсія вища, ніж можна було б очікувати, виходячи з переважної погоди.

"Цей ефект був найбільш виражений у регіонах, які зазвичай пов'язані зі значними викидами аерозолів, причому потепління сягнуло приблизно 0,7 градуса F (0,37 ºС) на більшій частині території Сполучених Штатів та Росії", - йдеться в публікації.

У новому дослідженні наголошується на складному і часто суперечливому впливі різних видів викидів від електростанцій, автомобілів, промислових об'єктів та інших джерел. Тоді як аерозолі мають тенденцію освітлювати хмари і відбивати тепло від Сонця назад у космос, вуглекислий газ та інші парникові гази мають протилежний ефект, затримуючи тепло поблизу поверхні планети та підвищуючи температуру.

Незважаючи на короткострокові наслідки потепління, Геттельман наголосив, що довгостроковий вплив пандемії може полягати в незначному уповільненні зміни клімату через зниження викидів вуглекислого газу, який зберігається в атмосфері протягом десятиліть і більш поступово впливає на клімат.

Вплив аерозолів, навпаки, більш безпосередній, який зникає протягом кількох років, зазначають науковці.

Ефект потепління був найбільш сильним у середніх і верхніх широтах Північної півкулі і порівняно незначним у більшій частині Південної півкулі, де аерозольні викиди не такі поширені.

Окрім науковців NCAR, у дослідженні брали участь фахівці з Оксфордського університету, Імперського коледжу та Університету Лідса.