Рішення щодо Карабаху було прийнято, щоб уникнути колапсу й загибелі тисяч людей, - прем'єр Вірменії

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що прийняв тристоронню заяву спільно з лідерами Росії та Азербайджану про припинення вогню в Нагірному Карабаху, щоб уникнути колапсу в регіоні, оточення і загибелі тисяч вірменських військових.

"Мене звинувачують, що я здав Агдамський, Лачинський і Кельбаджарський райони. Але це угода не про передання, а про збереження. Документ підписано в ситуації, коли пав Шуші й коли Генштаб ЗС Вірменії доповідав, що ресурси в проблематичній ситуації, і керівництво Арцаху (вірменська назва Нагірного Карабаху - ІФ) було згодне з цією думкою. Цим документом передано те, що за військовою і невійськовою оцінкою ми могли не утримати, вірніше, не змогли б у цій ситуації утримати", - сказав Пашинян у середу в прямому ефірі на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, угоду було підписано в умовах, коли столиця невизнаної Нагірно-Карабаської республіки Степанакерт залишилася беззахисною, а в разі продовження бойових дій була ймовірність захоплення азербайджанськими військовими Степанакерта, Мартуні, Аскерана.

"Після цього наші оборонні лінії до сьомої лінії могли б опинитися в оточенні, й тисячі військових опинилися б в оточенні, загинули б, унаслідок чого стався б повний колапс. На основі цієї оцінки і прийнято таке рішення", - наголосив Пашинян.

Зі свого боку начальник Головного штабу ЗС Вірменії Онік Гаспарян заявив у середу, що рішення про припинення бойових дій у Нагірному Карабаху було необхідністю.

"Прем'єр-міністр Вірменії прийняв рішення за моєю пропозицією, враховуючи результати багатостороннього аналізу поточної ситуації. Це рішення було крайньою необхідністю", - сказав Гаспарян в ефірі Громадського телебачення Вірменії.

За його словами, інакше ситуація могла би призвести до безповоротних наслідків. "Це однозначно, а спекуляції на цю тему неприйнятні", - наголосив Гаспарян.

Прем'єр-міністр Вірменії напередодні заявив, що несе особисту відповідальність за обставини, які склалися навколо Нагірного Карабаху.

"Так, я несу відповідальність за цю ситуацію і нестиму. Це велика невдача для нас, велика катастрофа, великий траур за втрачені життя, але я вірю, що Вірменія і Арцах мають жити, мають зміцнюватися, мають переглянути колишні сприйняття різних питань", - сказав Пашинян минулого вівторка в прямому ефірі на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, необхідно сконцентруватися на економічному, гуманітарному розвитку Вірменії та Карабаху.

"Потрібно зафіксувати, що ми пали, але ми не скотилися в прірву, ми вчасно прийняли рішення зупинитися. Інакше наше становище було б набагато гіршим. Необхідно засвоїти уроки, це може допомогти майбутньому розвитку нашої країни", - зазначив прем'єр Вірменії.

8 листопада президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив про взяття азербайджанськими військами міста Шуша (вірм. Шуші), одного з ключових у Нагірному Карабаху, що розташоване за кілька кілометрів від столиці невизнаної Нагірно-Карабаської республіки (НКР) міста Степанакерта.

9 листопада прес-секретар президента НКР Ваграм Погосян повідомив, що Армія оборони невизнаного Карабаху втратила контроль над Шуші, а азербайджанські війська перебувають на підступах до Степанакерта.

У ніч на вівторок стало відомо, що президент Азербайджану, президент Росії Володимир Путін і прем'єр-міністр Вірменії Пашинян прийняли тристоронню заяву, згідно з якою з 00:00 10 листопада оголошується про повне припинення вогню і всіх воєнних дій у Нагірному Карабаху. Підрозділи ЗС Азербайджану та Вірменії зупиняються на займаних позиціях.

Водночас, згідно з пунктами тристоронньої заяви, "Вірменія до 15 листопада 2020 року повертає Азербайджанській Республіці Кельбаджарський район, а до 1 грудня 2020 року - Лачинський район. Лачинський коридор (завширшки 5 км), який забезпечуватиме зв'язок Нагірного Карабаху з Вірменією і при цьому не зачіпатиме місто Шушу, залишається під контролем миротворчого контингенту РФ".

Крім того, за погодженням сторін "у найближчі три роки буде визначено план будівництва нового маршруту руху Лачинським коридором з подальшою передислокацією російського миротворчого контингенту для охорони цього маршруту". Зі свого боку Азербайджан гарантує безпеку руху Лачинським коридором громадян, транспорту і вантажів в обох напрямках.