Арбітраж ООН визнав юрисдикцію розглядати позов України проти РФ у справі про порушення Конвенції ООН з морського права

Міжнародний суд ООН підтвердив свою юрисдикцію розглядати позов України проти Росії про порушення РФ Конвенції ООН із морського права в частині Азовського моря і Керченської протоки, а також викрадення природних ресурсів України, повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

"Справа щодо морського права рухається далі! Арбітражний трибунал у Гаазі підтвердив свою юрисдикцію розглядати позов України в частині Азовського моря і Керченської протоки, а також викрадення наших природних ресурсів", - написав він у Twitter у п'ятницю.

За його словами, рішення стосується насамперед незаконного будівництва Росією моста через Керченську протоку та незаконного зупинення суден, що прямують в українські порти Маріуполь і Бердянськ.

Як повідомлялося, в 2016 році Україна подала до Міжнародного суду ООН позов проти РФ про порушення нею Конвенції ООН з морського права (UNCLOS), у рамках якого було створено арбітраж для розгляду цієї справи. 22 травня 2019 року Росія подала до Міжнародного трибуналу свої заперечення про наявність у Арбітражного трибуналу юрисдикції розглядати позов України проти РФ. Позиції України та РФ було оприлюднено в червні 2019 року на сайті Постійної палати третейського суду, про що повідомило МЗС України.

Зокрема, РФ вважала, що трибунал не має юрисдикції, тому що він не може визначати, яка держава є суверенною щодо сухопутної території Криму. Водночас Україна наполягала на тому, що Крим є частиною України, що визнала міжнародна спільнота та резолюції Генеральної асамблеї ООН.

Крім того, на думку РФ, Азовське море та Керченська протока є внутрішніми водами, тому вимоги щодо режиму внутрішніх вод виходять за межі UNCLOS. Україна наполягала на тому, що UNCLOS застосовується до Азовського моря і Керченської протоки.

Росія також вважала, що вимоги України, які опосередковано передбачають делімітацію морських кордонів, були виключеними з-під юрисдикції Трибуналу статтею 298 (1) (А) UNCLOS. Однак в Україні наголосили, що такі заперечення РФ базувалися на її заяві, що правовий статус Криму змінився, і тому мають бути відхилені.

Росія вважала, що вимоги України в цій справі стосувалися військової діяльності, яка виключена з-під юрисдикції Трибуналу статтею 298 (1) (В) UNCLOS, проте Україна вважала, що цей спір не стосується військової діяльності.

РФ також вважала, що суд, створений відповідно до Додатку VIII, а не Додатку VII, був належним майданчиком для розгляду вимог України щодо рибальства, захисту та збереження морського середовища й судноплавства. Проте Україна назвала це твердження безпідставним, оскільки обидві сторони погодилися на юрисдикцію згідно з Додатком VII за спорами цього характеру - і Україна не погодилася на юрисдикцію Додатку VIII за цим видом спору.

У листопаді 2019 року Міжнародний суд ООН визнав свою юрисдикцію у справі "Україна проти РФ" про порушення Росією двох конвенцій - про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Отже, суд ухвалив рішення на користь України й тепер може перейти до розгляду справи по суті.

Крім того, у травні 2019 року Міжнародний трибунал ООН з морського права, розташований у Гамбурзі, ухвалив рішення, яким зобов'язав РФ звільнити три українські кораблі - буксир "Яни Капу" та катери "Бердянськ" і "Нікополь" і 24 українських моряків, захоплених нею в районі Керченської протоки в листопаді 2018 року.