Майже половина випускників не впоралася з завданням скоротити дріб на ЗНО з математики

Погане виконання простих завдань у тесті зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з математики свідчить про доцільність посилення вивчення математики в середній школі, вважає директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Вадим Карандій.

"Напевно, найбільше проблем у нас із математикою. Якщо з інших предметів ситуація більш-менш нормальна, то з математики, на жаль, у нас динаміка результатів невтішна", - сказав він на прес-конференції в четвер у Києві.

За словами В.Карандія, перше завдання тесту основної сесії з математики відповідало матеріалу, який школярі вивчають у 7-8-х класах. Як зазначив директор центру, з цим завданням не впоралася майже половина всіх, хто складав цей тест.

"Це дії з дробами, де потрібно було фактично скоротити на 2 чисельник і знаменник і отримати результат. Завдання не складне. Але, на жаль, лише 52% наших випускників в 11-му класі змогли впоратися з завданням, з яким мали працювати у 8-му класі", - пояснив він.

"Це симптоматично. Це погано... Є над чим замислитися. Потрібно порушувати питання щодо контролю глибшого й детальнішого, а також посилення вивчення математики в основній школі", - додав В.Карандій.

Крім того, він навів як приклад ще низку завдань тестів із математики, історії України, фізики, хімії та географії, що не були складними, але з якими не впоралася значна частина випускників.

Говорячи про проходження мінімального бар'єра складання тестів, зокрема з української мови та літератури, який був обов'язковим для всіх випускників, В.Карандій зазначив, що загальну картину погіршили результати випускників професійно-технічних навчальних закладів.

Згідно з інформацією УЦОЯО, у 2017 році мінімально необхідний бал набрали 92% випускників, у 2018 році таких було 86%.

"Зниження, яке сьогодні фіксується, пов'язане з тим, що кількість учасників зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури було збільшено за рахунок випускників коледжів і випускників професійно-технічних навчальних закладів. Їх результати значно гірші, й вони зумовили загальне зниження цих результатів", - пояснив В.Карандій.

За його словами, учні професійно-технічних навчальних закладів мають погану підготовку з української мови, у зв'язку з чим 54% з них склали тестування на початковому рівні. Згідно з даними УЦОЯО, у 42% - середній, 3% мають достатній рівень підготовки та 0,2% - високий.

Водночас серед випускників шкіл 10% мають початковий рівень знань української мови, 54% - середній, 30% - достатній, 5% - високий.

За інформацією В.Карандія, цього року ЗНО складали 180 тис. випускників шкіл і 100 тис. випускників професійно-технічних закладів та коледжів.

Директор УЦОЯО також зазначив, що існує гендерна диспропорція в результатах ЗНО з української мови.

"Результати дівчат набагато кращі, ніж у юнаків. З української мови результати на високому рівні дівчинки отримують втричі більше, ніж це роблять молоді люди", - сказав він.

Крім того, В.Карандій зазначив, що "шок" тих, хто складав ЗНО з англійської мови, спричинений наявністю в тесті аудіювання, пов'язаний із тим, що нині формат аудіювання з англійської мови не поширений у шкільному навчальному процесі.

"Ця частина тесту була цілком правильна... Проблеми, які впливали б на результат, не були виявлені. Всі результати визнано чинними. Вони корелюють з основним результатом, з основними досягненнями учасників за іншими складовими відповідних мовних тестів", - сказав він.

В УЦОЯО нагадали, що цього року понад 336 тис. осіб узяли участь у ЗНО. У центрі зазначили, що 93% учасників складали тест з української мови, який був обов'язковим.

Понад 130 тис. випускників обрали другим предметом історію України, 74 тис. - математику. Ці предмети були обов'язково вибірковими - випускник мав обов'язково обрати один із них як другий тест після української мови. Третім предметом майже 51 тис. випускників обрали англійську мову.