Тлумачення НАЗК умов розслідування незаконного збагачення і недостовірного декларування суперечать закону
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) заявляє про категоричну незгоду з рішенням Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК), в якому Агентство на свій розсуд тлумачить окремі положення закону "Про запобігання корупції" щодо розслідування злочинів, передбачених статтями 366- 1 і 368 -2 Кримінального кодексу України.
"На думку Національного бюро, запропоновані роз'яснення Агентства є юридично необґрунтованими і такими, що можуть сприяти корумпованим чиновникам в ухиленні від кримінальної відповідальності за незаконне збагачення і внесенню недостовірних даних у декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування", - йдеться в оприлюдненій на сайті НАБУ в п'ятницю заяві.
Так, нагадують у Бюро, у цьому роз'ясненні НАЗК встановлює необхідність обов'язкової наявності кількох умов для зарахування відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за ознаками кримінальних злочинів, передбачених статтями 366-1 (Декларування недостовірної інформації) і 368-2 (Незаконне збагачення) КК України.
На думку НАЗК, зазначають у НАБУ, слідчий не може розпочати досудового розслідування, доки НАЗК не здійснить повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і не встановить за результатами такої перевірки фактів порушення антикорупційного законодавства. Встановлені факти до того ж, згідно з роз'ясненням, мають відображатися у відповідному рішенні НАЗК, складеному за результатами такої перевірки.
"Прийнявши це рішення, НАЗК не лише вийшло за межі своїх повноважень, намагаючись змінити визначений Кримінальним процесуальним кодексом України порядок початку досудового розслідування, а й фактично перейняло повноваження Конституційного суду України", - вважають у НАБУ.
Зокрема, йдеться в заяві, відповідно до статті 214 Кримінально-процесуального кодексу України, слідчий або прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального злочину, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР.
"Висновки, викладені в рішенні НАЗК за результатами перевірки декларації, не можуть розглядатися як єдине можливе джерело обставин, які свідчать про декларування недостовірної інформації або незаконне збагачення", - зазначають у НАБУ.
При цьому, додають у Бюро, протягом 2017 року від НАЗК до них надійшло лише чотири висновки за результатами перевірок, згідно з якими виявлені ознаки кримінального корупційного правопорушення, "тоді як від громадських організацій та ЗМІ надійшли десятки заяв і звернень про можливе незаконне збагачення чиновників або внесення ними недостовірної інформації в електронній декларацій".
"Наголошуємо, законом України "Про запобігання корупції" не передбачено повноважень НАЗК про надання роз'яснень закону України "Про запобігання корупції" (окрім питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання і врегулювання конфлікту інтересів в діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, отримання подарунків і термінів, визначених у законі України "Про політичні партії в Україні") та інших актів законодавства. Відповідно, такі неофіційні тлумачення кримінального та кримінального процесуального законодавства України, викладені в цьому роз'ясненні, не є джерелом права", - переконані в НАБУ.
Таким чином, підсумували в Бюро, роз'яснення НАЗК суперечить вимогам чинного законодавства і не може бути застосоване у практичній діяльності правоохоронних органів України. "З цією позицією погоджується Рада громадського контролю Національного бюро і визнані фахівці у сфері кримінального права і кримінального процесу", - додали в НАБУ.
