Печерський районний суд Києва засудив до довічного позбавлення волі екс-начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексія Пукача, визнавши його винним у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе.

"Суд дійшов висновку про необхідність призначити Пукачу покарання у вигляді довічного позбавлення волі", - йдеться у вироку Печерського районного суду Києва, який він оголосив у вівторок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Як повідомлялося, кримінальну справу за обвинуваченням О.Пукача у вбивстві журналіста слухали в Печерському суді в закритому режимі (частина матеріалів перебуває під грифом таємності) з квітня 2011 року. У справі було допитано понад два десятки свідків.

Держобвинувачення, виступаючи в дебатах, попросило суд призначити О.Пукачу максимальне покарання - довічне ув’язнення. Прокурори також запропонували суду позбавити підсудного генеральського звання, вважаючи, що саме такий вирок буде сприйнятий суспільством.

Таким чином, прокурори в процесі наполягали на тому, що провину О.Пукача доведено й усі необхідні обставини досліджено, його слід визнати винним у вбивстві Г.Гонгадзе.

"Оскільки ми запропонували максимальну міру покарання, ми вважаємо, що це зухвалий злочин, який вчинено проти журналістів. На лаві підсудних - особа найвищого ешелону МВС, яка дозволила собі - особисто генерал - вчинити злочин проти двох журналістів - Олексія Подольського та Георгія Гонгазде. За весь час існування незалежної України я не знаю більш зухвалих злочинів проти свободи слова та більш зухвалого підривання авторитету держави", - заявив журналістам 27 грудня 2012 року після закінчення судових дебатів представник держобвинувачення Володимир Шилов.

Водночас питання мотиву, через який О.Пукач убив Г.Гонгадзе, залишається відкритим. В.Шилов зазначив, що підсудний розповів, що він, скоюючи злочин, виконував наказ, але "більше він не деталізує", тобто, за словами прокурора, О.Пукач не розповідає причин, якими він міг керуватися під час вчинення злочину, і немає чіткої вказівки на те, що він це робив із кар'єрних міркувань. "Пукач говорить лише, що він отримав наказ, але він не деталізує свого мотиву - це його право", - заявив прокурор.

Потерпіла сторона підтримує думку прокуратури в плані призначення максимального покарання О.Пукачу, але звертає увагу громадськості на недоліки досудового та судового слідства і небажання правоохоронних органів встановити та притягнути до відповідальності замовників цього злочину.

Представник інтересів вдови журналіста Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко допускає, що у вироку екс-начальнику департаменту зовнішнього спостереження МВС України можуть бути суттєві правові пропуски через неповноту досудового та судового слідства.

"Якщо вирок буде із суттєвими правовими пропусками, то буде ясно, що закритий характер процесу був умисною дією", - вважає адвокат.

За її словами, такі пропуски неминуче будуть, оскільки досудове слідство не допитало деяких осіб, на яких вказував О.Пукач, а в судовому слідстві також не було допитано ключових свідків.

На переконання В.Теличенко, це свідчить про "небажання розслідувати справу далі, про намір обрізати все на Пукачі".

Представник інтересів матері загиблого журналіста Лесі Гонгадзе Андрій Федур також вважає, що обвинувачення було сформульовано некоректно.

Сам підсудний, за словами учасників процесу, не розкаюється у вчиненому злочині.

Журналіст, громадський діяч Олексій Подольський - потерпілий у справі Пукача. У червні 2000 року на нього було вчинено розбійний напад та викрадено. За даними слідства, О.Пукач був безпосередньо причетний до вчинення цього злочину.

У листопаді 2000 року стався "касетний скандал", коли в парламенті оприлюднили аудіозаписи, які нібито підтверджують причетність колишнього президента Л.Кучми до зникнення Г.Гонгадзе. Ці записи нібито робив колишній охоронець Л.Кучми - майор Управління держохорони Микола Мельниченко.

Стосовно М.Мельниченка було порушено кримінальну справу.

Головне слідче управління СБУ наприкінці 2012 року завершило досудове розслідування в кримінальному провадженні стосовно М.Мельниченка в питанні розголошування ним державної таємниці та направило обвинувальний акт Генеральній прокуратурі України. Також спецслужба повідомила про те, що екс-майор і його захисник завершили ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, розпочате 20 грудня. Проте Генпрокуратура відновила досудове провадження на підставі необхідності встановлення нових обставин.

Генпрокуратура України проводила розслідування обставин вбивства Г.Гонгадзе в різних площинах: слідство проводилося щодо безпосередніх виконавців - трьох колишніх міліціонерів, О.Пукача як їх керівника, а кримінальне провадження щодо замовників убивства Г.Гонгадзе триває досі.

У 2008 році троє колишніх міліціонерів - полковники Валерій Костенко і Микола Протасов, майор Олександр Попович - були визнані винними у скоєнні вбивства журналіста і засуджені судом до 12 (Костенко і Попович) і 13 років (М. Протасов) позбавлення волі.

Екс-начальник департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексій Пукач тривалий час перебував у розшуку у зв'язку з причетністю до вбивства журналіста, в липні 2009 року його затримали в Житомирській області, і з того часу він перебуває під вартою. Генпрокуратура в грудні 2010 року заявила про завершення розслідування кримінальної справи за обвинуваченням О.Пукача у вбивстві журналіста Г.Гонгадзе.

Слідство встановило, що О.Пукач скоїв убивство журналіста за вказівкою на той час міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка, якого знайшли мертвим 4 березня 2005 року в його будинку під Києвом із двома вогнепальними пораненнями в голову. Напередодні екс-міністра викликали на допит у справі про вбивство Г.Гонгадзе. У 2005 році Генпрокуратура визнала загибель Ю.Кравченка самогубством і винесла постанову про закриття кримінальної справи.

Генпрокуратура України 31 березня 2011 року затвердила обвинувальний висновок у кримінальній справі за обвинуваченням О.Пукача в умисному вбивстві Г.Гонгадзе (за ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 364 Кримінального кодексу України та ч. 3 ст. 166 та п. п. "в", "і" ст. 93 Кримінального кодексу України 1960 року).

21 березня 2011 року було порушено кримінальну справу стосовно другого президента України (1994-2005 рр.) Леоніда Кучми. Його обвинувачували в перевищенні влади та службових повноважень, які призвели згодом до вбивства журналіста Г.Гонгадзе (ч. 3 ст. 166 Кримінального кодексу в редакції 1960 р.).

13 грудня 2011 року Печерський районний суд Києва визнав незаконним порушення кримінальної справи стосовно Л.Кучми та скасував відповідну постанову Генпрокуратури. Записи майора М.Мельниченка суд не визнав доказом у справі про вбивство Г.Гонгадзе.

Апеляційний суд Києва, а потім Вищий спеціалізований суд із розгляду цивільних і кримінальних справ визнали законним закриття кримінальної справи стосовно Л.Кучми.

Сам Л.Кучма категорично спростовує свою причетність до загибелі журналіста.

У грудні 2012 року перший заступник генерального прокурора України Ренат Кузьмін розповів журналістам, що розслідування щодо замовників убивства журналіста проводиться в нових умовах, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такі дії пов'язані з набуттям чинності 21 листопада новим Кримінальним процесуальним кодексом.

"Справа Гонгадзе... вона увійшла до Єдиного реєстру, і була внесена слідчими буквально нещодавно. І з цієї миті ми почали розслідувати в нових умовах і за новою процедурою", - сказав він, запевнивши: "Усе, що ми робимо, спрямовано на збір доказів винуватості замовників".

"Як ця справа розвиватиметься, залежить від того, як спрацює слідча група й уся прокурорська система", - наголосив тоді перший заступник генпрокурора.

Журналіст Г.Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. В листопаді того ж року в лісі Київської області знайшли обезголовлений труп, який, за висновками експертів, міг належати журналістові. У 2009 році в Київській області було знайдено останки черепа, які, за заявою Генпрокуратури, належать Г.Гонгадзе. Однак тіло досі не поховано, оскільки мати журналіста Леся Гонгадзе відмовляється визнавати, що знайдені останки належать її синові.