Екс-прем'єр України Юлія Тимошенко згадувалася в контексті причетності до організації вбивства народного депутата Євгена Щербаня у свідченнях на судовому процесі над убивцями Є.Щербаня, зазначає колишній заступник генерального прокурора України Микола Обиход.

"Треба глибше знати тему. Був процес у Луганську над групою кілерів, які вбили Щербаня. Процес розпочався у 2002 році і тривав цілий рік. На цьому процесі було оголошено свідчення допитаного пана Петра Кириченка, радника екс-прем'єра Павла Лазаренка. Він надав свідчення, за яких обставин перераховував гроші зі своїх рахунків, розпорядником яких він був, на особові рахунки Матроса, всім уже відомого Олександра Мільченка (кримінальний авторитет Дніпропетровська - ІФ). Так от, ці свідчення фігурують і у вироку Луганського апеляційного суду, який у 2003 році розглядав справу групи кілерів. Там прямо сказано з посиланням на свідчення, що заплатить Юля. Отже, не можна сказати, що не згадувалася Тимошенко", - розповів М.Обиход в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Він наголосив, що і в той час була інформація про можливу причетність Ю.Тимошенко до організації вбивства Є.Щербаня, проте слідству потрібен час для збору інформації та доказів. "Розслідування потребують часу. Не можна ж просто натиснути кнопку - і ось перед тобою всі докази звідкись з'явилися. Тут же потрібно було знайти певні рахунки, потім перевірити, звідки прийшли гроші. Іноді на розкриття злочинів іде декілька місяців, а іноді десятки років. Тобто, це методична робота, просто треба було зібрати необхідне", - пояснив екс-заступник генпрокурора.

У лютому 2002 року агентство "Інтерфакс-Україна" повідомляло з посиланням на М.Обихода, що на той час обіймав посаду заступника генерального прокурора, що за вбивства депутатів Вадима Гетьмана та Є.Щербаня з особових рахунків екс-прем'єра України П.Лазаренка на рахунок лідера злочинного угруповання було перераховано $850 тис. та $2 млн.

Під час розслідування цієї кримінальної справи, як наголошував тоді М.Обиход, було встановлено факти таких перерахувань із банківських рахунків П.Лазаренка, "особистих і підконтрольних", на особові розрахункові рахунки лідера угруповання, що підготувало та скоїло ці вбивства, - Євгена Кушніра.

Мотивом усунення Є.Щербаня для П.Лазаренка став той факт, що Є.Щербань у 1995-1996 роках мав суттєвий вплив на економіку в Донецькому регіоні й виступав проти економічного проникнення в цю сферу П.Лазаренка.

Тепер, відповідаючи на запитання агентства про те, чому в його заявах у 2002 році не було мови про те, що П.Лазаренко скоював злочин разом з Ю.Тимошенко, М.Обиход заявив: "Зрозумійте правильно, якщо слідчий чогось не говорить, це не означає, що цього немає. Він не поширює зайвого для преси, громадськості. Тут також є етапи доведення до громадськості інформації у кримінальних справах. Якщо ми вийдемо на трибуну і розповідатимемо: що, як і почому в певному етапі слідства, коли це ще таємно, то хтось утече, хтось когось зі свідків відправить в інший світ, хтось ще якихось заходів уживе. Тобто, якщо щось не говориться, то це не показник, що цього немає".

М.Обиход також наголосив, що об'єднання двох епізодів підозри Ю.Тимошенко - щодо організації вбивства Є.Щербаня та розкрадання бюджетних коштів для виплати боргів корпорації "Єдині енергетичні системи України" перед Міноборони РФ - звичайна юридична практика, оскільки злочини вчинені тією самою особою.

Відповідаючи на запитання про те, чи достатньо буде доказів для того, щоб переконати суд присяжних у винуватості екс-прем'єра в інкримінованих їй злочинах, колишній заступник генпрокурора сказав: "Це необхідно запитати суд присяжних у повному складі. Не можна гадати, які будуть докази, не знаючи їх".

М.Обиход із 1998 по 2002 роки обіймав посаду заступника генерального прокурора - начальника управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України.

У розпорядженні агентства 22 січня 2013 року з'явився текст повідомлення Генпрокуратури про підозру Ю.Тимошенко в організації вбивства Є.Щербаня, в якому, зокрема, зазначено: "У зв'язку з тим, що домовитися з Щербанем про умови постачання "ЄЕСУ" природного газу безпосередньо підприємствам - споживачам Донецького регіону - не вийшло, що призвело до зменшення прибутку "ЄЕСУ", особисто Тимошенко та Лазаренко приблизно на початку 1996 року спільно прийняли рішення про вбивство Щербаня, що давало можливість усунути його у такий спосіб як конкурента у бізнесі для Тимошенко та Лазаренка і в політичній сфері - для Лазаренка".

У документі Генпрокуратури також зазначено, що П.Лазаренко мав підшукати безпосередніх учасників вбивства Є.Щербаня, а Ю.Тимошенко разом із П.Лазаренком мала здійснити оплату цього злочину за рахунок коштів, отриманих від комерційної діяльності підконтрольних їй підприємств.

"Лазаренко на початку 1996 року повідомив своєму раднику Кириченку про нібито наявність "смертельної загрози" для Тимошенко від представників бізнес- та політичної еліти Донецької області на чолі з Щербанем, які нібито замовили фізичне знищення Тимошенко, через що вона потребує захисту з боку впливових кримінальних авторитетів. Кириченко, не знаючи про справжні наміри Лазаренка і Тимошенко здійснити вбивство Щербаня, повідомив, що підтримує стосунки з кримінальним авторитетом Дніпропетровська Мільченком, раніше судимим за розбій, шахрайство та інші злочини, на прізвисько Матрос", - зазначено в тексті повідомлення про підозру Ю.Тимошенко в організації вбивства.

У документі наголошується, що П.Кириченко організував П.Лазаренку зустріч з О.Мільченком, а під час однієї із зустрічей "Тимошенко та Лазаренко замовили Мільченку вбивство Щербаня, гарантувавши виплату за це винагороди сумою $3 млн".

У тексті повідомлення зазначено, що Ю.Тимошенко особисто зустрічалася з О.Мільченком та з одним із керівників банди - Євгеном Кушніром у готелі "Національний", де Ю.Тимошенко тоді проживала. "Під час зазначеної зустрічі Кушнір домовився з Тимошенко про те, що він та його з Рябіним злочинне угруповання виконуватиме її з Лазаренком замовлення". Згодом, як зазначено в документі Генпрокуратури, Ю.Тимошенко забезпечила перерахування коштів, отриманих від комерційної діяльності підконтрольних їй підприємств на рахунки П.Кириченка, а той перерахував їх О.Мільченку та керівникам угруповання. "Загалом Тимошенко та Лазаренко за виконання вбивства Щербаня заплатили $2.829.000,0", - зазначено в документі.

Агентство "Інтерфакс-Україна" раніше повідомляло, що депутата Є.Щербаня 3 листопада 1996 року в аеропорту Донецька після його прибуття з Москви розстріляла група осіб, які з автомобіля відкрили по ньому стрільбу з вогнепальної зброї. Унаслідок отриманих поранень депутат, його дружина та механік померли. Бортінженер літака помер у лікарні від вогнепального поранення в шию.

17 квітня 2003 року Апеляційний суд Луганської області засудив до довічного ув'язнення вбивць Є.Щербаня та голови Української міжбанківської валютної біржі, народного депутата Вадима Гетьмана.

Зокрема, Вадима Болотських засуджено до довічного ув'язнення з конфіскацією майна за вбивство Є.Щербаня, такий самий вирок ухвалено Сергію Кулєву за В.Гетьмана.

Суд також визнав В.Болотських винним у вбивстві президента компанії "Данко" Олександра Момота та організації в 1995 році вибуху на стадіоні "Шахтар" у Донецьку (тоді загинув президент футбольного клубу "Шахтар", керівник фірми "Люкс" Ахать Брагін).

Крім того, суд засудив до довічного ув'язнення з конфіскацією майна Леоніда Добробатька за вчинення вбивств та розбійних нападів. Ще п’ятеро людей отримали від 11 до 15 років позбавлення волі за вчинення вбивств, розбійних нападів і грабежів у Донецькій та Луганській областях. Костянтина Нікуліна та Ігоря Пушнякова було засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, Едуарда Косигіна - на 11,5 років із конфіскацією майна, Миколу Малахова та Сергія Володченка - до 11 років із конфіскацією майна.

Підсудні входили до злочинного угруповання, що діяло на території Донецької та Луганської областей. Керівник угруповання Є.Кушнір помер у Донецькому слідчому ізоляторі.