Освітній омбудсмен Лещик: фінансування, втрати, доступ до освіти дітей з ООП та дітей з ТОТ є проблемами, які стосуються всіх освітніх рівнів
Освітній омбудсмен Надія Лещик заявляє, що нестача фінансування, освітні втрати, доступ до освіти дітей з особливими освітніми проблемами (ООП) та дітей з тимчасово окупованих територій (ТОТ) є проблемами, які стосуються всіх освітніх рівнів.
"Є загальні проблеми, які стосуються всіх рівнів. Зокрема, вплив війни на освіту. Це і демографія, і освітні втрати, і фінансування, і проблема дітей на ТОТ, і доступ до освіти дітей з особливими освітніми проблемами. Також психологічний стан наших дітей, який посилює освітні втрати. Демографія впливає на зменшення кількості закладів освіти, класів та груп, педагогічних та науково-педагогічних працівників на всіх рівнях освіти… Проблем на всіх рівнях багато, але одна з ключових – це нестача фінансування", - сказала Лещик в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання про головні проблеми на кожному освітньому рівні.
Стосовно дошкільної освіти, омбудсмен зазначила, що тут дуже важливим питанням є заробітна плата.
"Уже прийнятий новий закон "Про дошкільну освіту", є громади, які запровадили доплати дошкільникам, але не у всіх є фінансовий ресурс на це. Також важливою залишається імплементація цього закону, розробка підзаконних актів, і хоч вже є певний прогрес, але маємо завершити цей процес", - додала вона.
У загальній середній освіті, на її думку, залишається багато невирішених питань щодо доступу до освіти дітей з тимчасово окупованих територій, зокрема, щодо визнання результатів навчання, а також щодо доступу до освіти дітей з особливими освітніми потребами.
"Крім того, важливим є продовження реформи "Нової української школи". У нас пішов процес утворення академічних ліцеїв, він йде дуже важко, я постійно отримую звернення щодо утворення ліцеїв - в громаді батьки не задоволені, педагоги не задоволені, необхідно багато зусиль, щоб донести їм, чому це краще для освіти дітей та як будуть забезпечуватися права здобувачів, батьків, педагогів", - розповіла Лещик.
Також серед проблем середньої освіти: насильство, жорстоке поводження, зокрема булінг, притягнення до відповідальності за такі дії, заробітна плата і перевантаження педагогів.
"Позашкільна освіта. На неї мало звертають увагу, а вона дуже важлива для дитини. Адже зайнятість дітей у позашкільній освіті покращує їх соціалізацію, допомагає розвивати таланти й зменшує ризики злочинної поведінки. У педагогів цієї сфери теж мізерні заробітні плати. Зараз ми вивчаємо питання з Міжнародною асоціацією позашкільної освіти щодо доступу до дітей з особливими освітніми потребами до такої освіти", - зазначила освітній омбудсмен.
Щодо професійної освіти, то за її словами, після того, як було прийнято закон "Про професійну освіту", здійснювати розробку підзаконних актів і поєднати роботодавців з профосвітою.
"Вища освіта. Наразі проблемним є захист студентів. Наше законодавство захищає від насильства, жорстокого погодження дітей, а студенти у більшості випадків вже є повнолітніми, і такий захист на них не розповсюджується. Вразливими також є студенти перших-других курсів. Також коли запитуєш тих студентів, які виїхали за кордон, чим відрізняються українська освіта від освіти за кордоном, то перша відмінність - у повазі до людини. От у нас не вистачає цієї поваги один до одного, з усіх сторін, і цього б я хотіла у всіх сферах освіти, зокрема вищій освіті, але це потребує зміни ментальності", - розповіла Лещик.
За її словами, також на цьому рівні є проблеми доступу до освіти з ТОТ, зокрема те, що для дітей, які вступають з тимчасово окупованих територій не виділяють достатній кількості бюджетних місць.
"Це спричинено, зокрема, тим, що Квота 2 включає і дітей з прикордонних територій, і з територій з високим рівнем ризику бойових дій, та територій, які були звільнені від окупації в рік вступу. Я розумію складнощі дітей, які проживають недалеко від зони бойових дій, але вони все-таки в українській системі освіти, а дітям з ТОТ дуже важко приєднуватися і навчатися в українській системі освіти. І таке поєднання не на користь, бо частина дітей не отримує державне фінансування", - додала вона.
Крім того, омбудсмен звернула увагу на проблемні питання з реорганізацією, ліквідацією і злиттям вишів.
Як повідомлялося, 1 листопада 2024 року Кабінет міністрів призначив Надію Лещик освітнім омбудсменом. До призначення, вона була начальником відділу медіа та аналітики Служби освітнього омбудсмена.
