Україна отримала $196,3 млн пільгового фінансування від Світового банку під гарантії уряду Японії через фонд ADVANCE Ukraine в межах проєкту SURGE – "Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління", повідомило Міністерство фінансів у п’ятницю.
"За понад рік реалізації проєкту SURGE до державного бюджету вже надійшло понад $876 млн, що є відчутним внеском у стабільність публічних фінансів. Така підтримка донорів та Світового банку дає змогу впроваджувати системні реформи та забезпечувати ефективне управління публічними інвестиціями, що є основою для відновлення й сталого розвитку країни", – наведено в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Проєкт SURGE реалізується в Україні з кінця 2024 року. Станом на сьогодні Світовий банк уклав з Україною угоди на понад $1 млрд в межах програми, включно з $10 млн грантового фінансування на ефективне впровадження інституційних реформ.
Проєкт упроваджується із застосуванням інструменту Program-for-Results (PforR) – фінансування, безпосередньо пов’язаного з досягненням конкретних результатів реформ. Кожен транш є підтвердженням виконання визначених показників ефективності.
Як зазначив Мінфін, для отримання чергового фінансування Україна виконала низку ключових умов, зокрема понад 300 громад отримали додаткові гранти після впровадження оновлених критеріїв і процедур розподілу ресурсів; щонайменше 400 громад інтегрували гендерну інформацію до середньострокових бюджетних планів; підготовлено щонайменше 50 фахівців центральних органів виконавчої влади з питань управління публічними інвестиціями за новими процедурами, зокрема з інтеграції кліматичних аспектів у процес ухвалення рішень.
Окрім того Державна податкова служба розробила розпорядчі акти щодо затвердження методологічних документів у межах експериментального проєкту з управління податковими ризиками, додало міністерство.
Проєкт SURGE охоплює вдосконалення фіскального управління на місцевому рівні, розвиток середньострокового та програмного бюджетування в громадах, підвищення ефективності адміністрування доходів, а також інтеграцію гендерних і кліматичних підходів у фінансову політику держави.
