Чому без енергетиків немає майбутнього: як команда Юрія Жовтяка забезпечує стабільність для тисяч споживачів
Коли в місті на кілька хвилин зникає світло, більшість сприймає це як незручність. Для енергетиків же такі моменти — випробування професійності, адже саме вони відповідають за те, щоб система повернулася до роботи якомога швидше
Юрій Жовтяк добре знає, що таке відповідальність за секунди. Як начальник електроцеху Кременчуцької ТЕЦ, він багато років приймав рішення, від яких залежала стабільність енергосистеми. У розмові з нами пан Жовтяк пояснив, чому професія енергетика вимагає не лише знань, а й стійкості характеру
Стабільність, яку створюють у тіні
Кременчуцька ТЕЦ забезпечує теплом і електроенергією десятки тисяч мешканців. Це житлові будинки, школи, лікарні, підприємства, критична інфраструктура. Близько 70% міста напряму залежить від стабільної роботи станції, і саме електроцех стоїть на сторожі цієї стабільності
«Енергетика — це сфера, де результат видно лише тоді, коли система дала збій. Якщо все працює справно, значить команда виконала свою роботу», — каже Жовтяк.
Як працювати, коли ресурси обмежені
Сучасна енергетика потребує постійного оновлення, але реальність часто вимагає працювати зі старим обладнанням. За роки роботи Жовтяк разом із колективом оновив понад половину систем управління та автоматики, впровадив планово-попереджувальні ремонти й оптимізував технічне обслуговування. Це дало змогу зменшити кількість аварійних зупинок майже на третину.
«Навіть дрібні рішення можуть мати значний ефект. Наприклад, перехід на енергоефективне освітлення зменшив витрати електроенергії приблизно на 15%. Для споживача це непомітно, але для станції — суттєва економія», — пояснює він.
Відповідальність, яку важко уявити ззовні
Енергетики добре знають, що навіть ретельна профілактика не виключає аварійних ситуацій. Жовтяк не раз стикався з викликами під час різких перепадів навантаження чи відключень у мережі.
«Іноді доводиться ухвалювати рішення буквально за хвилини. Якщо в морозний вечір зупиниться один блок, цілий мікрорайон може залишитися без тепла. У таких умовах головне — чітка координація й дисципліна», — ділиться він.
Команда електроцеху, яку він організував, навчилася працювати злагоджено навіть у критичних ситуаціях: від нічних виїздів на об’єкти до аварійних ремонтів у складних погодних умовах.
Чому інженерні професії критично важливі для країни?
Юрій Жовтяк переконаний: без молодих інженерів розвиток енергетики неможливий. Він відкрито говорить про дефіцит кадрів у галузі, але й сам робить кроки, щоб змінити ситуацію.
Його запрошували перевіряти дипломні проєкти у Кременчуцькому льотному коледжі, і там він завжди наголошував студентам: енергетика — це професія, яка напряму впливає на безпеку й комфорт суспільства.
«Є сфери, де ваша робота непомітна. А в енергетиці все просто: від ваших дій залежить, чи буде в місті світло і тепло. Це відповідальність, яка перетворює професію на справжню місію», — наголошує Жовтяк.
Більше ніж професія: енергетики як гарантія майбутнього
Щоденна робота енергетиків рідко потрапляє у новини, але саме вона гарантує, що країна функціонує стабільно. Досвід Юрія Жовтяка показує: професія енергетика — це не лише технічні знання, а й здатність організувати команду, діяти під тиском і брати відповідальність за результат.
Майбутнє української енергетики значною мірою залежить від того, чи зможе ця професія привабити нове покоління. А приклади таких фахівців, як Жовтяк, доводять: енергетика — це справжня стратегічна сфера, без якої не буде розвитку країни.
