Президентський законопроєкт про НАБУ/САП закріплює процесуальну незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора – юрист

Президентський законопроєкт про НАБУ/САП (№13533) закріплює процесуальну незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора, але не обмежує повноваження генпрокурора саме з керівництва прокуратурою, вважає партнер юридичної фірми MORIS, адвокат Станіслав Пелюк.

"Законопроєкт передбачає внесення змін до закону України "Про прокуратуру" в частині діяльності прокурорів САП, керівника САП, участі генерального прокурора у їх процесуальній діяльності. Основне спрямування змін – процесуальна незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна".

Пелюк вважає, що "запропоновані зміни, які, фактично, повертають КПК України і закон України "Про прокуратуру" в редакцію до прийняття резонансного закону № 4555-ІХ від 22 липня, не суперечать статті 131-1 Конституції України, як про це стверджують деякі політики і правники".

"Дійсно, згідно з частиною 3 статті 131-1 Конституції України прокуратуру в Україні очолює генеральний прокурор. Однак ні КПК України в редакції до прийняття Закону України № 4555-ІХ від 22 липня 2025 року, ні внесений президентом України законопроєкт № 13533 повноваження генерального прокурора саме з керівництва прокуратурою не обмежують. Такі повноваження не були передані і не будуть передані іншим суб’єктам, зокрема, керівнику чи прокурорам САП", - сказав він.

Пелюк зазначає, що передбачені президентським законопроєктом зміни до КПК "стосуються виключно здійснення процесуальної, а не адміністративної діяльності генерального прокурора".

"Генеральний прокурор залишається очільником прокуратури України", - резюмував він.

Пелюк нагадав, що законопроєкт № 13533, зокрема, пропонує повернути формулювання "заступника генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" до "керівника органу прокуратури" в розумінні КПК України, а також виключити право генпрокурора надавати обов’язкові до виконання вказівки керівникам підрозділів НАБУ, що, юридично, нівелює його вплив на процесуальну діяльність НАБУ.

Крім того, законопроєкт повертає заборону доручати здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування, крім випадку об’єктивної неможливості функціонування НАБУ в умовах воєнного стану, "що мінімізує ризик передачі "потрібних" кримінальних проваджень з НАБУ в інший "потрібний" орган досудового розслідування".

Також законопроєкт виключає ексклюзивне право генпрокурора включати в групу прокурорів у кримінальному провадженні керівника САП, тому "керівник САП знову може стати самостійним в своїй процесуальній діяльності саме як процесуальний керівник", а також виключає право генпрокурора покладати на іншого прокурора повноваження керівника САП, "що нівелює ризик фактичної передачі повноважень керівника САП будь-якому прокурору на власний розсуд генпрокурора".

Крім того, законопроєкт встановлює, що детектив НАБУ виконує вказівки лише прокурора САП, "що має гарантувати відсутність впливу з боку генпрокурора і прокурорів Офісу генпрокурора на досудове розслідування, що здійснюється НАБУ", а також встановлює, що детективи НАБУ при здійсненні оперативної та оперативно-технічної діяльності виконують доручення лише детектива НАБУ або прокурора САП.

Також законопроєкт повертає прокурору САП право віднести кримінальне провадження детективам НАБУ, при цьому генпрокурор таке право втрачає. Водночас детективам НАБУ повертається право за рішенням саме директора НАБУ за погодженням з прокурором САП розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих інших органів, погодження генпрокурора вимагатись вже не буде.

Крім того, Пелюк звернув увагу, що законопроєкт повертає порядок проведення фактичного обшуку без судового рішення в редакцію, яка діяла до 22 липня 2025 року.

"Проблема проникнення до житла чи іншого володіння особи має бути врегульована належним судовим контролем на етапі легалізації результатів, так званого, невідкладного обшуку. Невідкладних обшуків стане менше, коли слідчі судді будуть відмовляти стороні обвинувачення у визнанні здобутих доказів допустимими за обставин реальної відсутності ознаки "невідкладності"", - сказав він.

Пелюк зазначив, що крім того, законопроєкт виключає прямо передбачене право лише генпрокурора закривати кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених топ-чиновниками, в той же час, таке право у генпрокурора зберігається, якщо він є прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні. Законопроект повертає право керівнику САП погоджувати клопотання про продовження строку досудового розслідування до 12 місяців.

Крім того, законопроєкт виключає прем’єр-міністра України, члена уряду, першого заступника та заступника міністра, державного службовця категорії "А", директора ДБР та директора БЕБ як осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження.

"Тобто, такі особи втратять додаткові гарантії. Натомість керівнику САП повертається право здійснювати повідомлення про підозру народному депутату України та іншим топ-чиновникам. В чинній редакції з урахуванням змін від 22 липня, таке право має виключно генпрокурор", - підкреслив юрист.