Українські суди посилюють вироки за ухилення від мобілізації, відмовляються від покарання з випробувальним терміном, повідомила голова практики трудового права юрфірми Integrites Інна Кострицька.

"Відповідальність за статтею 336 ККУ не змінилася, ухилення від призову на військову службу за мобілізацією на особливий період карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, але ще рік тому ми могли говорити, що більше ніж 90% справ, які розглядають у порядку кримінального провадження, завершуються винесенням вироків із випробуванням. Якщо протягом такого строку особа не вчинить нового кримінального правопорушення, то вона звільняється від реального відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Зараз ми спостерігаємо зовсім іншу тенденцію на посилення відповідальності та призначення покарання у вигляді позбавлення волі, без встановлення випробування", - пояснила вона під час вебінару.

Юристка наголосила, що "Верховний Суд з цього питання має досить однозначну позицію: ці злочини характеризують великою суспільною небезпекою, і щоб покарання досягло своєї мети все ж таки має призначатися реальне покарання".

"Тому суд, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого злочину, вважає, що звільнення обвинуваченого від відбування покарання не можна вважати обґрунтованим", - сказала Кострицька.

Водночас вона зазначила, що в першій інстанції рішень про призначення покарання з випробуванням залишається досить багато, однак "дедалі більше проявляється тенденція призначення реального покарання".

"Навіть якщо суд першої інстанції визначив відбування покарання з випробуванням, то прокуратура оскаржує такі вироки в апеляційному суді, а апеляційний суд ухвалює новий вирок: скасувати іспитовий строк і застосовувати реальне відбування покарання", - сказала юристка.