Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус", до якого за власною ініціативою додав запитання про те, чи мала Україна державність під час перебування в складі Радянського Союзу.

Як зазначено у звіті за результатами дослідження в середу, запитання про те, як трактувати Україну в складі СРСР, досі викликає дискусії. З одного боку, Україна формально була окремою республікою (яка навіть 1945 року стала однією з держав-співзасновниць ООН). Для декого це є підставою вважати, що Україна мала певну державність. Однак очевидною була також підпорядкованість московському центру в усіх важливих питаннях.

У 2013 році, до Революції гідності та подальших подій, КМІС ставив запитання, яка точка зору є ближчою для українців щодо державності України за часів СРСР. У 2024 році це запитання повторили для розуміння того, як змінилися погляди українців.

"У 2013 році думки розділилися практично порівну - 40% вважали, що Україна все-таки мала певну державність, 36% дотримувалися погляду, що Україна була позбавлена державності (решта не змогли однозначно визначитися). У 2024 році до 54% зросла частка українців, які вважають, що Україна за часів СРСР була позбавлена державності, і до 26% знизилася частка тих, хто вважає, що Україна мала певну державність", - зазначено у звіті за підсумками опитування, оприлюдненому КМІС.

Повідомляється, що в 2013 році тільки на заході більше ніж половина респондентів вважали, що Україна була позбавлена державності. Водночас у центрі, на півдні та сході більшість респондентів вважала, що Україна мала певну державність (і не більше ніж третина дотримувалися погляду, що Україна була позбавлена державності).

Однак до 2024 р. відбулися кардинальні зміни. Наразі в усіх регіонах більше тих, хто вважає, що Україна за часів СРСР була позбавлена державності (хоча водночас все одно 21% на заході, 30% у центрі, 25% на півдні та 31% на сході вважають, що Україна мала певну державність за часів Радянського Союзу).

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати дослідження, наголосив, що перегляд історичних трактувань минулого України важливий, адже дає змогу нарешті відкинути фальсифіковані наративи, які нав'язували українцям протягом багатьох поколінь, і віднайти справжню історію України.

"Опитування показує позитивні зміни в поглядах українців, однак до консенсусу шлях ще далекий. Якщо говорити про питання державності України за часів СРСР, то не в останню чергу відсутність консенсусу серед громадян є наслідком відсутності консенсусу як серед фахових істориків, так і серед політичних еліт України. Вочевидь, українському суспільству та державним інституціям ще належить виробити об'єктивний, справедливий і консенсусний погляд на історію України періоду СРСР", - зазначив він.

Грушецький також наголосив на важливості, щоб шлях напрацювання консенсусного погляду став шляхом конструктивних аргументованих дискусій насамперед між фахівцями, а політичний вплив був мінімізований.

"Варто розуміти, що окремі українські суб'єкти (з усіх таборів), безумовно, спробують перетворити історичні дискусії на інструмент досягнення політичних цілей. Сподіваємося, що шлях напрацювання консенсусного погляду буде все ж таки шляхом конструктивних аргументованих дискусій між насамперед фахівцями (з коректним висвітленням у медіа та із залученням досвіду й переживань пересічних громадян), а "політичний" вплив буде мінімізований. Зрештою, ми маємо прийти до того, щоб нарешті погляд на нашу історію нас об'єднував, а не створював нові лінії розлому", - зазначив він.

Опитування проводили з 16 до 22 травня 2024 року. Методом інтерв'ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням) опитано 1067 респондентів, які мешкають у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Опитування проводили з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, контрольованій урядом України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролює влада України (водночас із 1067 респондентів 22 до 24 лютого 2022 року проживали на окупованій території), також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Загалом вважається, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність і дають змогу досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.