Операція України в Курській області дала змогу українським силам принаймні тимчасово перехопити ініціативу на полі бою в одному районі лінії фронту й оскаржити ініціативу Росії на театрі воєнних дій, зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у звіті за 11 серпня.

"Володіння Росією ініціативою на театрі воєнних дій із листопада 2023 року дало змогу Росії визначити місце, час, масштаб і вимоги до бойових дій в Україні та змусило Україну витрачати матеріальні засоби і живу силу в оборонних операціях у відповідь. Однак українська операція в Курській області змусила Кремль і російське військове командування відреагувати і перекинути сили і засоби в сектор, де українські сили почали атаки", - наголошується у звіті.

Росія використала своє володіння ініціативою на театрі воєнних дій, щоб чинити тиск на Україну і спробувати завадити українським силам накопичувати живу силу і матеріальні засоби для майбутніх контрнаступальних операцій, одночасно визначаючи темп бойових дій, який дозволив би російським силам підтримувати послідовні поточні наступальні операції. Володимир Путін і російське військове командування, ймовірно, невірно оцінили, що в України немає можливостей оскаржити ініціативу, а здатність України домогтися оперативної раптовості та оскаржити ініціативу на всьому театрі воєнних дій ставить під сумнів оперативні та стратегічні припущення, що лежать в основі нинішніх наступальних зусиль Росії в Україні.

Крім того, наголосили аналітики, українська операція в Курській області та можливі подальші вторгнення України через кордон ставлять Кремль і російське військове командування перед вибором: чи розглядати тисячокілометровий міжнародний кордон із північним сходом України як законну лінію фронту, яку Росія має захищати, а не як бездіяльну зону театру воєнних дій, як вони це роблять з осені 2022 року.

"Відповідь Москви може потребувати від російського військового командування розглянути потреби в живій силі й техніці для захисту міжнародного кордону як частину плану кампанії на всьому театрі воєнних дій, а отже, може накласти довгострокові обмеження на оперативне планування, з якими Росія раніше не стикалася", - наголошується у звіті.

Російське військове командування, по суті, розглядало міжнародний кордон із північно-східною Україною як бездіяльний фронт театру воєнних дій після виведення російських військ із Київської, Чернігівської та Сумської областей навесні 2022 року і звільнення Україною значної території в Харківській області восени 2022 року. Росія намагалася використати загрозу транскордонних вторгнень, щоб відволікти і заблокувати українські сили вздовж кордону шляхом концентрації тилових елементів у прикордонній зоні, але українські концентрації в цьому районі, мабуть, не викликали такої реакції з боку російських сил.

"Попередні помітні вторгнення в Росію не змінили сприйняття Кремлем міжнародної прикордонної зони, але українська операція в Курській області змусить Кремль прийняти рішення", - вважають аналітики.

Російські проукраїнські сили провели декілька транскордонних рейдів у Росію з осені 2022 року, але Кремль і російське військове командування чинили опір закликам до передислокації сил для захисту кордону в той час. Однак нинішнє українське вторгнення становить значну загрозу російським військовим операціям в Україні та стабільності режиму Путіна і потребує відповіді. Українська операція в Курській області, ймовірно, розширить розгляд Кремлем того, які типи українських операцій можливі вздовж кордону. Тривале ставлення Росії до міжнародної прикордонної зони як до бездіяльної лінії фронту є стратегічним провалом.

Ставлення Росії до міжнародної прикордонної зони як до бездіяльного фронту дало Росії більше гнучкості для накопичення і спрямування живої сили та матеріальних засобів на військові операції в Україні. Росія витратила значні ресурси на будівництво укріплень уздовж міжнародної прикордонної зони, але не виділила людську силу і матеріальні засоби для укомплектування та захисту цих укріплень. Мало укомплектовані й оснащені прикордонні укріплення виявилися недостатніми для запобігання українським успіхам на початку українського вторгнення в Курську область, і російське військове командування, імовірно, дійде висновку, що знадобляться додаткові людські та матеріальні зобов'язання до міжнародного кордону для ефективного використання укріплених позицій для запобігання можливим майбутнім українським вторгненням через кордон і стримування більш масштабних українських вторгнень у довгостроковій перспективі.

"Цей висновок обмежить гнучкість, якою Росія користувалася під час виділення живої сили і матеріальних засобів для своїх поточних наступальних зусиль в Україні, і російському військовому командуванню доведеться враховувати вимоги щодо захисту кордонів під час визначення того, які ресурси воно може виділити для майбутніх великомасштабних наступальних і оборонних зусиль в Україні", - наголошується у звіті.