Зустрічі в Женеві, Брюсселі та Відні дали змогу зменшити напруження навколо України - ексглава МЗС Грищенко
Двосторонні американсько-російські переговори в Женеві, засідання Ради Росія-НАТО в Брюсселі, засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні, які відбулися цього тижня, дали змогу певною мірою зменшити напруження навколо України, вважає колишній віцепрем'єр-міністр України (2012-2014), міністр закордонних справ України (2010-2012, 2003-2005) Костянтин Грищенко.
"Я думаю, що ці зустрічі дали змогу певною мірою, хоча й не кардинально, зменшити напруження навколо України, й очікування катастрофічного сценарію дещо спало. Коли проводяться предметні розмови, ті, хто брав участь, має після цього відзвітувати своєму керівництву, керівництво, як правило, має трохи подумати - все це зумовлює те, що якогось імпульсу для застосування силових методів, мабуть, найближчим часом не буде", - сказав Грищенко агентству "Інтерфакс-Україна" в четвер.
Він наголосив, що результати переговорів, які відбулися, "дуже скромні, але вони є".
Грищенко зазначив, що РФ на переговорах досягла того, що з нею почали розмовляти на високому рівні. "Їхні погрози й ультиматуми відкрили можливість для того, щоб Росія повернулася, як впливовий фактор, у міжнародну політику. Для них це принципово важливо, оскільки Росія бачить себе саме таким великим гравцем", - пояснив він.
Водночас, за словами Грищенка, для Сполучених Штатів завдання було таке саме, як і для України, - знизити рівень напруження, рівень загрози та перейти до обговорення предметних питань, тому що те, що вкидалося в інформаційний простір, не може розглядатися з російської сторони як обґрунтоване занепокоєння, що базується на фактах.
"Членство України в НАТО - це ритуальне питання. Його порушуватимуть, доки ми живемо. Воно не має жодного серйозного обґрунтування, оскільки НАТО, як альянс, саме, все разом, не може приймати рішення про напад на Росію. Цього уявити собі за будь-яких обставин неможливо. І це чудово знають ті, хто серйозно цим займається. Тому вступ, невступ України до НАТО - нічого не змінюється. Питання в іншому: в тому, де розміщуються ударні системи, як убезпечити і Росію, і європейські держави від загрози випадкового або свідомого використання таких систем", - розповів він.
Грищенко зазначив, що для цього є інструменти. За його словами, донедавна був договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, який забороняв їх розгортання і виробництво. Також є договір про звичайні збройні сили, що встановлював обмеження щодо кількості і озброєнь, і особового складу на певних ділянках. Крім того, був договір про відкрите небо, який давав змогу таким країнам, як Україна, мати свої національні системи, що мали право здійснювати розвідку в прикордонних районах.
"Усе це було, але було зруйновано, і не тільки через позицію Росії, а й через абсолютно дивні підходи адміністрації Трампа. Можна, і це, напевно, було б найкращим виходом із ситуації, якби Росія і США повернулися до серйозного обговорення модернізації або приведення до сучасних реалій тих інструментів, які працювали тривалий час", - вважає Грищенко.
