Київ має такі проблеми з теплом та світлом, бо не впорався з децентралізацією їхніх джерел – ексглава "Укренерго"

Проблем з електро- та теплопостачанням Києва після обстрілів РФ могло бути набагато менше, якби була проведена децентралізація джерел генерації електроенергії та тепла, вважає ексглава НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький.

"Жодне ППО в світі не може гарантувати 100% збиття ракет і шахедів. І при такій інтенсивності атак щось та буде долітати. З іншого боку чотири роки триває війна, а, приміром, житломасив Троєщина залежить від одного великого джерела генерації, максимум двох, бо ще недалеко Дарницька ТЕЦ, і від одного джерела тепла. Там проживає 300 тис. мешканців, що співставно з обласним центром. Протягом чотирьох років практично нічого не зроблено ні міською, ні центральною владою для того, щоб оцю залежність від одного джерела диверсифікувати. І який ризик такої залежності, мешканці Троєщини відчувають на собі", – сказав Кудрицький в ефірі спецпроєкту Українського медіа-центру "Погляд глибше з Тетяною Трощинською" у п’ятницю.

За його словами, Київ максимально споживає до 2 тис. МВт потужності, і для забезпечення його відносної енергонезалежності у разі руйнування основних джерел генерації, достатньо було побудувати приблизно 700 МВт газопоршневих чи газотурбінних установок (ГПУ та ГТУ).

"1 МВт газопоршневої генерації під ключ коштує EUR600 тис. Іншими словами, щоб заживити весь Київ ГПУ, треба EUR1,2 млрд за 4 роки, тобто EUR300 млн на рік. Але ж ми не говоримо про те, що Київ повністю без електрики. Побудуйте 700 МВт, щоб заживити потреби критичної інфраструктури, метро, електротранспорту, котелень, шкіл тощо і по одній черзі споживачів, це 200-300 МВт. Всього по грошах виходить EUR420 млн. Це абсолютно посильна сума", – зазначив ексглава "Укренерго".

Він додав, що й на державному рівні за цей час можна було побудувати 3 МВт газової генерації, аби більш стійко переносити наслідки ударів РФ. Кудрицький висловив переконання, що партнери України виділили б необхідне фінансування.

"Якщо ти формулюєш програму, що нам треба децентралізована генерація, а не болгарські реактори, то сума посильна для країни. Низка інших країн, зокрема, скандинавських, готові допомагати. У них не було розуміння, що потрібно українському уряду", – запевнив він.

Ексглава "Укренерго" наголосив, що це треба врахувати, аби вже зараз почати приймати системні рішення для підготовки до нової зими, аби не повторити помилок цієї.

Кудрицький також акцентував, що жодне місто в Україні не готове до заживлення своєї критичної інфраструктури у разі втрати основних джерел генерації.

"Треба перестати розповідати про те, як погано підготувався Київ і як добре, наприклад, Житомир. Давайте не плутати відсутність таких обстрілів по інфраструктурі Житомира з підготовкою до зими. Жодне місто України не є енергонезалежним до того рівня, щоб забезпечити потреби власної критичної інфраструктури", – запевнив він.

На його думку, провина центральної влади полягає в тому, що не було відповідної програми та координації дій для розвитку децентралізованої генерації , а місцева влада вкладала недостатньо коштів, аби мати достатні резерви живлення критичної інфраструктури.

"При 7000 МВт дефіциту електроенергії в Україні збудовано 600 МВт ГПУ. Тож виходить, що центральна влада приготувалася на 9%", – резюмував Кудрицький.

Як повідомлялося, 14 січня т.в.о. першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв повідомив, що у Києві вже працюють дві з п’яти анонсованих когенераційних установок. Загальна потужність всіх п’яти становить 66 МВт.

За його словами, на трьох проводяться пуско-налагоджувальні роботи, і дві з них планують запустити у лютому. Як пояснив Пантелеєв, 66 МВт – це відносно значна потужність, але в масштабах Києва вони покриють споживання окремих об’єктів критичної інфраструктури.

За його словами, враховуючи удари РФ по газових об’єктах, місто приділяє увагу диференціації джерел, на яких працюють генеруючі установки, тому замовили одну установку 20 МВт на дизелі, яку планують запустити в березні.