Питання використання заморожених активів РФ залежить від політичної волі країн ЄС - нардеп

Прийняття законопроєкту №7520-д "Про юрисдикційні імунітети іноземних держав та їх майна" не забезпечить використання заморожених активів Росії в ЄС, оскільки це питання залежить від політичної волі держав-членів, заявив член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Сергій Власенко.

Відповідний законопроєкт визначає межі юрисдикційного імунітету іноземних держав та їх майна на території України.

"Я думаю, що перспектива прийняття цього закону існує, вона не така швидка, як би нам всім хотілося. Але вирішення цього питання в Україні на рівні законодавства не дасть можливість нам в міжнародному сенсі конфісковувати російські активи. Ми повинні працювати з Європейським Союзом зараз", - сказав він під час виступу на ІV Конференції "Відшкодування шкоди, заподіяною агресією: право&війна" у вівторок.

За словами нардепа, основна проблема полягає у браку політичної волі на рівні ЄС.

"Аргументи, які я чую, абсолютно інші. Не те, що в Україні це не врегулювано. Звичайно, в Україні це треба регулювати. І, як я зазначу, що трошки пізніше чи трошки раніше Україна це питання вирішить. І це найлегше питання, яке ми можемо вирішити. Але прийняття цього закону не вирішить ключового питання, яке у нас є. Це - конфіскація російських заморожених активів, які перебувають під юрисдикцією країн Європейського Союзу, Сполучених Штатів та інших держав світу", - наголосив Власенко.

Він додав, що питання конфіскації російських активів залишається у фокусі Верховної Ради.

"У питанні конфіскації російських активів ми робили спробу почати обговорення можливості конфіскації російських активів під міждержавні рішення Європейського суду з прав людей. Це теоретично може стати першим кроком на шляху зняття суверенного імунітету. Ми тут рухаємося - я не скажу, що занадто швидко, але рух в цьому напрямку теж є, і він важливий", - сказав нардеп.

15 квітня Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №7520-д "Про юрисдикцію імунітетів іноземних держав та їх майна".

Як повідомлялося, Єврокомісія розглядає можливість використання російських заморожених активів розміром близько EUR170 млрд, які наразі зберігаються у фінансовому депозитарії Euroclear у Брюсселі. Передбачається, що EUR140 млрд з цих коштів підуть на "репараційний кредит" Україні. Очікується, що це питання розглядатимуть на саміті ЄС 23-24 жовтня.

Тим часом, раніше видання Politico повідомило, що бельгійський прем'єр Барт Де Вевер на нещодавньому неформальному саміті ЄС у Копенгагені висловив побоювання у зв'язку з такими планами. Він заявив, що схема Єврокомісії з використання заморожених російських активів по суті прирівнюється до конфіскації. За його словами, "відмінність між "репараційним кредитом" і конфіскацією на ділі вкрай незначна, і якщо ці активи залишаться замороженими на тривалий термін, то таку схему можуть розцінювати як квазіконфіскацію".

Де Вевер вимагає від Євросоюзу більше гарантій для своєї країни, говорячи про можливі юридичні наслідки такого кроку.

Financial Times повідомляла, що країни ЄС збільшили тиск на Бельгію у зв'язку з тим, що вона не поспішає надати дозвіл використовувати заморожені активи РФ, які перебувають у її юрисдикції, для підтримки України.