В Держетнополітики вважають, що Україна має перейти до моделі державно-церковного партнерства

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті ініціювала обговорення гармонізації державно-церковних відносин.

"Зміна філософії відносин між державою і релігійними організаціями була у центрі уваги наради, ініційованої ДЕСС. Серед учасників — представники ВРЦіРО, народні депутати, представники міністерств, центральних органів виконавчої влади та апарату ДЕСС", - йдеться у повідомленні Служби.

Зазначається, що голова Держетнополітики Віктор Єленський заявив, що закон "Про свободу совісті та релігійні організації", який визначає нинішню модель державно-церковних відносин, був ухвалений ще 23 квітня 1991 року за інших соціально-політичних умов і суспільних відносин. 

"Від того часу Українська держава пройшла великий шлях, а релігійні організації стали важливим чинником суспільного, громадського, культурного і, звичайно, духовного життя країни. Практично жоден ключовий момент історії нашої Незалежності був позначений активною участю в ньому українських церков. Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій за майже 30 років свого існування перетворилася на унікальний простір не лише міжконфесійної взаємодії, але й державно-церковного співробітництва. Тобто ми вже можемо говорити про реальну модель співробітництва між державою і релігійними організаціями", - цитує його прес-служба.

Єленський наголосив, що задля обґрунтування нової моделі Держетнополітики здійснила і продовжує здійснювати численні консультації з конституціоналістами, релігійними діячами, представниками міністерств і відомств, науковцями.

"Він зауважив, що 19 європейських країн мають конституційний режим відокремлення церкви і держави, але практично в жодній з них таке відокремлення не означає антагонізму, коли держава і Церква не мають нічого спільного і не можуть конструктивно співпрацювати", - йдеться в повідомленні.

У зв'язку з цим, Єленський окреслив бачення конкретних кроків, спрямованих на побудову партнерської моделі між державою і церквою.

"Принциповою відправною точкою у цьому процесі могла б стати заява Верховної Ради України про остаточний перехід до моделі державно-церковного партнерства за збереження світського характеру держави, невтручання у внутрішні справи церкви та унеможливлення інструменталізації і зловживання релігією на шкоду українському суспільству. Разом із цією заявою мають бути підготовлені зміни до закону "Про свободу совісті та релігійні організації", які б забезпечили поглиблення взаємодії держави і церкви у соціальній, гуманітарній, природо- та пам’яткоохоронній сферах, у військовому та в’язничному капеланстві, в освіті й культурі", - вважає голова Служби.

Зазначається, що учасники наради дійшли згоди про доцільність міжвідомчої роботи над відповідними змінами до закону "Про свободу совісті та релігійні організації" із залученням до цієї роботи народних депутатів України, представників Ради церков, інших міжконфесійних об’єднань, окремих церков, а також усіх зацікавлених осіб.