Суд відмовив Держетнополітики у задоволенні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності УПЦ (МП)

Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив Державній службі України з етнополітики та свободи у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Української православної церкви (Московського патріархату).

На розгляді в Шостому апеляційному адмінсуді знаходиться позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Київської митрополії Української православної церкви про припинення релігійної організації.

Представник Держетнополітики 9 жовтня подав заяву про забезпечення позову, у який просив суд: заборонити виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно майна, що перебуває у власності Релігійної організації Київська митрополія УПЦ. Також Служба просила заборонити УПЦ (МП) вчиняти дії спрямовані на проведення видаткових операцій за їх рахунками до вирішення справи по суті.

В обґрунтування вказаної заяви представник Держетнополітики зазначав, що в умовах військової агресії РФ проти України є неприпустимим є здійснення релігійною організацією антиукраїнської діяльності, у тому числі використовувати кошти на лобіювання не власних інтересів, а інтересів країни-агресора.

"Лобісти, які отримують гроші від КМ УПЦ, скеровують свої зусилля на дискредитацію України на зовнішній арені, фальсифікацію державної політики у сфері свободи совісті, відверті інсинуації, в яких відтворюються найбільш одіозні російські наративи, що відображено у інтерв`ю Роберта Амстердама, чия фірма отримує фінансування від УПЦ", - йдеться в документі.

З огляду на вказане, заявник вважає що, існує реальна небезпека вжиття УПЦ (МП) заходів стосовно виведення майна, коштів та інших активів, яке у разі задоволення позову про припинення релігійної організації, має бути передано у власність держави.

По результатам розгляду суд 22 жовтня відмовив Держетнополітики у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову.

Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.

20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією.

9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено.

17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ (МП).

Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.

27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.

29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового.

18 вересня суд відмовив УПЦ (МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. 29 жовтня Касаційний адмінсуд у складі Верховного суду підтвердив рішення першої інстанції і відмовив УПЦ (МП) у задоволенні апеляції щодо заяви про застосування заходів забезпечення позову.

УПЦ (МП) в свою чергу просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви.