Останнє слово в дозволі компаніям заплатити за євробондами з України за НБУ - Свириденко

Остаточне рішення про продаж валюти великим українським компаніям і холдингам і подальші їхні розрахунки з України за єврооблігаціями та із західними кредиторами ухвалить Національний банк України (НБУ), заявила перший віцепрем'єрка - міністерка економіки Юлія Свириденко на форумі "Зроблено в Україні" в Києві в понеділок.

"Ми діяли рівно в рамках закону. Було внесено відповідні зміни, згідно з якими передбачається, що уряд звертається до Національного банку України. Ми, відповідно, зареєстрували це звернення і звернулися до Національного банку, за яким останнє слово в дозволі або в забороні здійснення відповідних валютних операцій", - сказала вона на брифінгу.

Як повідомлялося, Кабмін згідно із розпорядженнями від 6 і 13 лютого схвалив клопотання до НБУ з проханням дозволити компаніям "ВФ Україна", ДТЕК, "Метінвест", "Інтерпайп" і "Кернел" платежі з України за євробондами та іншими зобов'язаннями перед зовнішніми кредиторами. У доданих документах зазначалося, зокрема, що такі рішення нададуть змогу зберегти довіру інвесторів, зберегти компаніям, чимало з яких є найбільшими експортерами, валютні кошти та забезпечити їхню ефективнішу і стабільнішу роботу в майбутньому. Згідно з розрахунками агентства "Інтерфакс-Україна", загальна сума клопотань становить понад $1,8 млрд.

Водночас голова місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей надіслав листа українській владі, в якому висловив сумнів, що такий індивідуальний підхід відповідає Стратегії пом'якшення валютних обмежень, затвердженій Нацбанком влітку минулого року на виконання зобов'язань за програмою розширеного фінансування EFF. Занепокоєння у Фонді також викликає досить значна сума можливих виплат і можливий вплив таких рішень на майбутні переговори України щодо реструктуризації суверенних єврооблігацій з комерційними кредиторами.

Національний банк України наразі утримується від коментарів з цього питання.

На підтримку такого клопотання уряду виступив голова правлячої фракції "Слуга народу", навівши приклад купівлі 2019 року азербайджанським інвестором в Україні бізнесу МТС ("ВФ Україна").

"Вони зробили найкраще розміщення євробондів, яким хвалилися всі. Уже два роки вони не можуть платити за цими бондами, ні тіло, ні відсотки, маючи ці кошти на рахунках. Запитання: чи буде хтось інвестувати, якщо не може розпоряджатися своїми грошима?" - написав Арахамія в коментарях під фейсбук-дописом журналіста Олександра Крамаренка.

Директор із комунікацій найбільшого в Україні приватного холдингу SCM Наталія Ємченко зазначила, що ДТЕК не може обслуговувати "зелені" єврооблігації, тому що всі його доходи в гривні, що загрожує дефолтом.

"При цьому державні компанії мають право купувати валюту для обслуговування своїх іноземних зобов'язань, а приватні ні. Тобто приватний бізнес просто дискримінований у можливості залучати гроші та обслуговувати вже залучені. Усе що потрібно - зрівняти в правах державні компанії та приватні в залученні інвестицій", - стверджує вона у своєму коментарі під дописом.

За словами керівника департаменту комунікацій, PR і GR "Кернелу" Катерини Співакової, виконання фінансових зобов'язань перед іноземними банками - це те, що український бізнес обов'язково має робити в умовах воєнних реалій задля підтримання економіки та позитивної інвестиційної репутації України.

"У нашому випадку "Кернел" як один із найбільших експортерів України близько 90% своєї виручки отримує від валютних операцій. Тому валютні кошти компанії дають змогу провести відповідні транзакції власними грошима, без додаткової купівлі валюти", - зі свого боку зазначила керівниця департаменту комунікацій, PR і GR "Кернелу" Катерина Співакова.

Раніше зазначалося, що проблеми з обслуговуванням зовнішніх зобов'язань в умовах чинних обмежень НБУ відчувають і компанії, що мають значну валютну виручку, яку вони зобов'язані повертати в Україну.