Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України №599 від 2 серпня 2021 року "Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів Києва", основою для якого став історико-архітектурний опорний план (ІАОП) столиці, містить лазівки для вибіркового застосування забудовниками, вважає керуючий партнер юридичної фірми KPartners Олег Костюченко.

"Цей безумовно важливий для розвитку столиці наказ є регуляторним актом. Він має головну ознаку нормативно-правового акта (НПА) - наявність норм, які встановлюють обов'язкові правила забудови території, а також забезпечують дії інших пам'яткоохоронних норм і норм, які забезпечують відповідальність за їх порушення", - повідомив Костюченко в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

Він зазначив, що, як будь-який НПА, наказ №599 набуває чинності після його державної реєстрації та публікації в офіційному виданні. Але до сьогодні він офіційно так і не опублікований ні в "Офіційному віснику", ні в газеті "Урядовий кур'єр".

За словами юриста, у відповідь на запит Мінкульт повідомив, що наказ набрав чинності, проте не спростував необхідності проходження держреєстрації. Офіційна позиція Держрегуляторної служби ще не отримана.

"У разі підтвердження факту недотримання Мінкультом встановленої процедури ухвалення і введення в дію наказу №599 останній не підлягає врахуванню під час реалізації проектів будівництва. Виконання його вимог під час реалізації проектів залишається доброю волею забудовників, а недотримання не підлягає відповідальності", - пояснив Костюченко.

Є й інші моменти порушення законної процедури під час ухвалення наказу №599, зазначив юрист. Наприклад, недавно міністерство погодило Історико-архітектурний опорний план Києва, одночасно "затвердивши" режими використання територій історичних ареалів. Однак, за словами Костюченка, межі та режими використання територій мають визначатися відповідною науково-проектною документацією, а її досі немає.

Науково-методична рада з питань охорони культурної спадщини при Міністерстві розвитку громад і територій у своєму протоколі №10 від 14 липня 2021 року рекомендувала КМДА виступити замовником цієї документації та подати її на затвердження до Мінкульту до винесення на розгляд сесії Київради проекту Генплану.

"Створюється враження, що "дірки" в нормативці створюються навмисно, щоб залишати лазівки для несумлінних девелоперів", - вважає експерт.

ІАОП - фіксаційний документ, в якому відображені межі восьми історичних ареалів Києва, сім із яких існували раніше: Центральний, Північний, Дарницький, Китаївський, Південний, Солом’янський та Пуща-Водиця. Також визначено восьмий історичний ареал "Биківня" навколо Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Як повідомляється на сайті Мінкульту, основні зміни полягають в актуалізації документа станом на 2021 рік. План містить всі взяті на облік об'єкти культурної спадщини і всі затверджені за останні 20 років зони охорони пам'яток культурної спадщини на території міста Києва, а також оновлену об'єднану буферну зону об'єкта всесвітньої спадщини "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра", недавно схвалену ЮНЕСКО.

У зонах, де ще не розроблялися режими використання території історичних ареалів, передбачається тимчасова заборона нового будівництва та реконструкції зі збільшенням наявних об'ємно-просторових параметрів будівель (крім об'єктів інженерної, транспортної та соціальної інфраструктури).

Ця заборона має діяти до моменту розробки та затвердження окремої науково-проектної документації "Межі та режими використання території історичних ареалів міста Києва", яку має розробити КМДА до винесення на розгляд Київрадою проекту нового Генплану.