Інтерфакс-Україна
15:39 03.11.2020

Біля Ради представники бізнесу мітингували проти законопроектів, що можуть призвести до тінізації торгівлі

3 хв читати
Біля Ради представники бізнесу мітингували проти законопроектів, що можуть призвести до тінізації торгівлі

Представники легального бізнесу, обурені через нерівні умови ведення бізнесу, збільшення нелегального імпорту в країні та популізму політиків, у вівторок, 3 листопада, провели мітинг біля будівлі Верховної Ради під гаслом #задовбала_тінь!

Основна вимога підприємців - не включати до порядку денного Верховної Ради та не розглядати законопроекти №3853-1 та №3853-2, які повністю скасовують контроль за розрахунковими операціями в торгівлі, що спричинить значну тінізацію торгівлі та звузить захист прав споживачів.

На переконання учасників мітингу, ризикові галузі торгівлі повинні бути фіскалізовані, а реформу детінізації, розпочату у 2019 році, потрібно завершити впровадженням прогресивних норм законів.

Крім вимоги не голосувати за законопроекти №3853-1 та №3853-2, мітингувальники озвучили потребу в інституційній реформі митниці, створенні Бюро економічної безпеки на заміну всіх поточних органів, в ефективній реформі судів та завершенні реформи податкової служби.

Символом акції стала сова – птах-символ мудрості. Учасники мітингу легальних підприємців впевнені, що мудрість політиків повинна перемогти популізм і бажання через маніпуляції заробити політичні бонуси.

У заході брали участь бізнес-асоціації ризикових галузей торгівлі: Асоціація платників податків України, Асоціація українських імпортерів побутової електроніки, Всеукраїнська аграрна рада, Аптечна професійна асоціація України, Асоціація виробників, Українська федерація індустрії безпеки, Асоціація підприємств ІТ України та ін.

Учасники мітингу представляють інтереси понад 5500 підприємств малого, середнього та великого бізнесу, на яких працюють 1,2 млн співробітників. Минулого року члени асоціацій разом сплатили близько 80 млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів.

52% від обсягу контрабанди та "сірого" імпорту в Україні - це товари лише п'яти галузей: побутова техніка і електроніка, автокомпоненти, ліки, одяг і взуття, алкоголь (ліцензія не працює у разі продажу алкоголю через інтернет).

У секторі торгівлі електронікою середні обсяги "сірого" імпорту становлять 30% від загального обсягу продажів 2019 року. Обсяг "сірого" імпорту в Україну в кількох ключових галузях торгівлі (ввезення ліків, автозапчастин, алкоголю та електроніки, одягу та взуття) перевищив 139,9 млрд грн. У 2016 році кожен п'ятий смартфон ввезено в Україну нелегально, у 2019 - кожен третій.

58% українців підтримують ініціативи щодо розширення сфери застосування касових апаратів (PPO), запровадження великих штрафів для бізнесу, якщо товар буде продаватися без чеку, та можливість отримувати електронний чек замість паперового. 62% схвалюють повернення частини коштів покупцю (кешбек), якщо продавець не надав фіскальний чек на товар.

За перші місяці 2020 року з усіх скарг, що надійшли до Державної податкової служби, 45% стосуються невидачі покупцеві фіскального чека. Саме ці споживачі могли би з 1 січня 2021 року скористатися моделлю фіскального кешбеку: "скарга в ДФС - ідентифікація скаржника – камеральна перевірка – повернення 100% вартості товару за невиданий чек".

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

Скасування пільги на сплату ПДВ на посилки до EUR150 закриє схеми з дробленням контрабанди та принесе бюджету 10 млрд грн – Мінфін

Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у березні зросли на 16,2% – Держстат

Мінекономіки планує створити єдину платформу житлового фінансування для поєднання донорських та бюджетних коштів

"Укренерго" ініціює перед НКРЕКП підвищення тарифів на передачу е/е та диспетчеризацію на 2026р

Держфінмоніторинг розпочинає аналіз великих готівкових операцій

Fevamotinico Жеваго долучилась до опротестування ухвали Госпсуду Києва про забезпечення позову ФГВФО на 46 млрд грн

Обсяг митних пільг у квітні-2026 зріс на 52,8% порівняно з квітнем-2025 – до 37,9 млрд грн

Нафта продовжує дорожчати, Brent торгується біля $104 за барель

Єврокомісія: EUR5,9 млрд з першого траншу репараційного кредиту піде на ОПК, EUR3,2 млрд – на фінпотреби України

ЄБРР запускає з Райффайзен Банком механізм списання боргу постраждалому від війни бізнесу на EUR1,2 млн

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА