Прийнятий за основу законопроект №3656 про зниження ставки ПДВ із 20% до 14% на деякі види сільгосппродукції лобіює інтереси великих агротрейдерів необробленої сільськогосподарської продукції і жодним чином не захищає інтереси дрібних аграріїв, вважає юрист фірми "Ілляшев та Партнери" Ніна Бец.

"Цей законопроект спрямований виключно на лобіювання інтересів великих агротрейдерів необробленої сільгосппродукції, постачання якої для них оподатковуватимуться за зниженими ставками. Законопроект ніяк не захищає інтереси дрібних аграріїв, які найчастіше є ФОП четвертої групи і, відповідно, не є платниками ПДВ", - сказала вона в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

Бец також наголосила, що законопроект не дає змоги знизити вартість кінцевого продукту для споживача. "Адже знижена ставка вводиться лише на етапі постачання непереробленого продукту, а на подальших етапах руху товару застосовуватиметься стандартна ставка", - пояснила вона.

Водночас юрист вказала на невідповідність законопроекту європейським і міжнародним стандартам.

"Згідно із законодавством ЄС, у разі введення зниженої ставки ПДВ на етапі виробництва товару її дія триває до етапу постачання кінцевого продукту кінцевому споживачу. Тільки так забезпечується цінова доступність деяких товарів або послуг для споживачів", - пояснила Бец.

Водночас ПДВ є одним з основних джерел поповнення держбюджету, тому законопроект негативно позначиться на його доходах, вважають в "Ілляшев та Партнери".

Як пояснила Бец, запропоновані норми також ускладнюють адміністрування ПДВ.

"Дійсно, для ефективнішого збору податку слід було б поліпшити його адміністрування та забрати у податкових органів деякі можливості блокування бізнесу, які вони на сьогодні мають завдяки системі адміністрування ПДВ", - вважає юрист.

"Замість створення таких вигаданих послаблень для ведення бізнесу в Україні більш дієвим було б забрати у податкових органів функцію безпідставно блокувати роботу добросовісних платників податків", - наголосила вона.

З лютого 2020 року набули чинності нові критерії визначення ризиковості платника податків, які дають змогу блокувати ПДВ-накладні, нагадали в юрфірмі.

"Цими критеріями, а саме п. 8, знову ж таки, встановлено, що платник податків може бути визнаний ризиковим у разі, якщо у контролюючого органу є будь-яка інформація, що визначає ризикованість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Цей пункт дозволяє податковим органам досить широке трактування, через що добросовісні платники податків стикаються з безпідставним внесенням їх до переліку ризикових підприємств, що повністю блокує їхню роботу", - пояснила Бец.

Виключення з такого переліку займає багато часу і потребує багато зусиль, а іноді й змушує вдаватися до альтернативних способів вирішення проблеми, додала вона.