Фонд службового житла Міністерства оборони України за 2011-2017 рр. зменшився на 300 квартир - до 7,751 тис. квартир за потреби у 21,886 тис. квартир, йдеться в рішенні Рахункової палати України (РПУ) від 12 червня за підсумками аудиту виконання програми з будівництва (придбання) житла для військовослужбовців.

Згідно з ним, оборонне відомство в 2011-2017 рр. отримало 2,85 млрд грн на вирішення житлової програми військовослужбовців, у результаті чого було побудовано трохи більше ніж 4,5 тис. квартир, або 10% від затверджених.

"У таких умовах чисельність військовослужбовців, які перебувають на квартирному обліку, збільшилася більш як на 2 тис. осіб і на 1 січня 2018 року становила 47,1 тис. осіб", - констатується в рішенні.

Рахункова палата уточнює, що в 2011 році було побудовано 820 квартир, у 2012-му - 819. У наступні два роки їхня кількість знизилася відповідно до 127 та 423 квартир, у 2015 році збільшилася до 780, у 2016-му - до 1,056 тис., проте в 2017 році зменшилася до 593.

У документі зазначено, що проведена СПУ аудиторська перевірка використання коштів з 1 січня 2016 року по 1 січня 2018 року виявила неефективне використання майже половини з 1,25 млрд грн, виділених на реалізацію зазначеної програми.

"Загалом аудитом ідентифіковано понад 600 млн грн непродуктивного, нерезультативного та неекономного використання бюджетних коштів на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців ЗСУ", - зазначає СПУ на своєму сайті.

Згідно зі звітом про аудиторську перевірку, за підсумками роботи програми в 2016-2017 рр. було використано майже 890 млн грн. У результаті отримано 1,009 тис. квартир, що становить 63% від початку запланованої кількості (1,605 тис.). 201 квартира, на придбання якої використано майже 170 млн грн, залишилася незаселеною через неготовність до експлуатації, зволікання з рішенням про заселення та невідповідності потребам військовослужбовців. Крім того, було розкрито схему підписання недостовірних актів, на підставі яких на рахунки приватних і комерційних структур було перераховано близько 340 млн грн.

Головною причиною такої ситуації став нераціональний розподіл фінансів, вважають аудитори. Спочатку передбачалося виділити більшу частину суми на будівництво та реконструкцію житлових об'єктів, у результаті ж основна частина коштів (66,7% у 2016 році, 70% у 2017 році) була спрямована для придбання житла на умовах пайової участі і на вторинному ринку. В результаті ухвалення цих рішень вартість незавершеного будівництва житла за період із 1 січня 2016 року по 1 січня 2018 року підвищилася до 649,5 млн грн із 536,6 млн грн, повідомляє СПУ.

Таким чином, через нераціональне використання бюджетних коштів було втрачено можливість отримати в 2016-2017 рр. 521 квартиру, передбачену паспортами бюджетних програм, вважають аудитори.

Крім того, під час аудиторської перевірки було виявлено відсутність реакції Міноборони на рекомендації РПУ та безрезультатність кримінальних проваджень, порушених після попереднього аудиторського заходу.

"Керівництво ГоловКЕУ (Головного квартирно-експлуатаційного управління - ІФ), ігноруючи рекомендації Рахункової палати, в 2015-2017 рр. продовжило... діяльність, що містила ознаки неправомірних дій, з підписання недостовірних актів приймання-передачі житла, яке було непридатним для проживання навіть після офіційного введення будинків в експлуатацію. Такі дії дали можливість перерахувати на рахунки забудовників (ТОВ "Будкапіталс", ПАО "ХК "Київміськбуд", ТОВ "Бориспіль Промінвест", ТОВ "Софія Буд Груп", ПрАТ "Будівельний торговий будинок", ТОВ "ПГ Інвест", ПАТ "ФКА "СТС-Інвест", ТОВ "Добробут+") 338,6 млн грн", - йдеться в рішенні РПУ.

Як повідомляє РПУ, інформацію про результати аудиту направлено президенту України, Верховній Раді, а також Кабінету Міністрів із пропозиціями щодо необхідності розроблення державної цільової програми забезпечення житлом військовослужбовців і нормативно-правових актів, що удосконалюють цю сферу діяльності.

Окрім цього, звіт і рішення СПУ направлено Міноборони для реагування та притягнення винних до відповідальності. Матеріали аудиту отримали також Генеральна прокуратура, Національна поліція та Національне антикорупційне бюро України для відповідного реагування.