Україна пропонує хвостосховища та відходи ГМК як альтернативні родовища ритичних матеріалів – Мінекономіки

Україна в рамках створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (АУІФ) пропонує розглядати для інвестицій у видобуток критичних матеріалів не лише класичні "greenfield" родовища, а й альтернативні джерела сировини, в тому числі — переробку хвостосховищ і відходів гірничо-металургійного комплексу (ГМК), повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Єгор Перелигін.

"Те, що десятиліттями вважалося баластом, насправді є новою сировинною базою: без розкриття нових кар’єрів ми можемо отримувати стратегічні метали для акумуляторів, електроніки, авіації та оборонної індустрії — і паралельно нейтралізовувати негативні історичні екологічні наслідки", – написав Перелигін, який входить до керівної ради АУІФ, в колонці на сайті агентства "Інтерфакс-Україна".

Він назвав шість потенційних напрямів пошуку прихованих можливостей. Першим пунктом йдуть хвости мінеральних пісків (титанові піски, монацит), де залишаються рутил, ільменіт, циркон. "Глибока переробка та гідрометалургія можуть відкрити можливості для отримання цирконію, гафнію і скандію — метали для високотемпературної кераміки, авіації, оптики", – вважає експерт.

За його словами, перевага такого підходу полягає у швидкому виході на товарну стратегічну сировину без нового розкриву та видобутку.

Перелигін додав, що цікавими джерелами для вилучення стратегічної сировини також можуть бути шламонакопичувачі від гідрометалургії та відходи виробництва титанової губки.

Другим напрямом він виділив "Червоний шлам" та шлаки виробництва пігментного діоксиду титану (TiO₂), бо побічні продукти глиноземних і титанопігментних заводів містять скандій (а також тітан, залізу, алюміній).

"Сьогодні існують технології інтеграції модулів вилучення Sc₂O₃ прямо у діючі лінії — класичний brownfield-підхід: менше капітальних інвестицій, швидший старт", – зазначив заступник міністра.

На його думку, цікавим напрямом також є фосфогіпс і фосфатні відходи, бо вилучення рідкісноземельних елементів тут може поєднуватися з виробництвом будівельного гіпсу.

Ще один потенційно привабливий варіант, за словами члена керівниї ради Американсько-українського інвестфонду, – зола ТЕС і вугільні відвали, бо у золі містяться рідкісноземельні елементи, галій, скандій, алюміній і германій.

П’ятим напрямом Перелигін виділив хвости залізних, мідних і нікелевих руд: у цих потоках часто "губляться" кобальт, телур, германій, ванадій, вольфрам, а інколи й золото та срібло, тоді як сучасні схеми екстракції та вилуговування дозволяють повернути ці метали в обіг без створення нових кар’єрів.

Нарешті, він пропоную звернути увагу й на відходи видобутку та переробки урану, бо, окрім уранової компоненти, у цих хвостах є ванадій, скандій, молібден, селен, а також важкі рідкісноземельні елементи та ітрій (HREE/Y). "Це стратегічний кошик для сплавів, каталізу, електроніки — і водночас об’єкт першочергової екологічної санації", – наголосив експерт.

Він зауважив, що переробка хвостів, шламів та відходів може мати очевидну перевагу над "greenfield"-проєктами, тобто видобутком на нових майданчиках, бо дає подвійний ефект: швидший й дешевший запуск виробництва за рахунок наявної інфраструктури, електрики, логістики, а також покращення екології через зменшення площі порушених земель, перетворення небезпечних шламів на безпечні тверді форми, зменшення ризику проривів старих дамб і забруднення довкілля.

Щоб це працювало на практиці, за словами Перелигіна, Мінекономіки концентрується на створенні простої та зрозумілої рамки правил для компаній, які готові переробляти хвости із забезпеченням швидкого доступу до енергетичної й транспортної інфраструктури, а також наданням потрібних фінансових інструментів та ранніх оффтейк-угод – попередніх контрактів на продаж продукції ще на етапі попередніх досліджень.

Серед інших завдань на цьому шляху він також назвав стандартизацію, "єдине вікно" для екології та безпеки та цифровізацію – створення єдиної бази даних хвостів і відвалів, їхнього складу, результатів аналізів і показників ризиків.

"Такий підхід ми можемо розвивати в межах всеосяжної програми Ukraine Mineral Resource Initiative, яка за логікою може бути подібною до американської Earth MRI", – вважає заступник міністра.