Інтерфакс-Україна
17:47 16.04.2024

Частка імпортних будівельних матеріалів на українському ринку зросла до 23% - експерт

2 хв читати

Частка імпортних будівельних матеріалів на українському ринку зросла з 14% у 2021 році до 23% у 2023 році, вітчизняний ринок виробництва будматеріалів потребує системної підтримки з боку держави.

Таку думку висловив CEO ДП "Укрпромзовнішекспертиза", голова комітету ТППУ з питань промислової модернізації Володимир Власюк під час "круглого столу" "Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення", що відбувся в інформагентстві "Інтерфакс-Україна" у вівторок.

"Частка імпорту в покритті внутрішнього споживання в нас зросла з 14% у 2021-му до 23% у 2023-му. Таким чином, навіть кошти, які йдуть через процедуру публічних закупівель, можуть значною мірою йти на імпорт. У розрізі окремих матеріалів необхідне додаткове дослідження, але тенденція до зростання використання імпортних матеріалів за розвиненої галузі загалом є негативною для економіки", - зазначив Власюк.

Він повідомив, що наразі проводиться друге від початку війни дослідження ринку будматеріалів і здатності його забезпечити потреби країни.

"Ситуація динамічно змінюється. Але поки що немає заводів із виробництва скла, як і раніше. Є кілька (інвестиційних - ІФ-У) проєктів, але вони ще не працюють. Що стосується таких товарних позицій, як ПВХ, то виробництво відновилося, потужностей стало більше. З'являються нові потужності в цементній галузі. А ось електрообладнання - як не було до війни, так і немає. Це поки що поле для інвестиційних проєктів, які має стимулювати держава", - вважає Власюк.

Експерт виділив ключові питання, які бізнес не зможе вирішити без участі держави.

"Що стосується стимулювання попиту, величезна роль держави, тому що вона збільшує закупівлі (на проєкти оборони та відновлення). Вкрай важливо, щоб ці кошти не йшли на імпортні матеріали. Ми розуміємо, в яких екстраординарних умовах існує Україна, у нас іде війна. Тому ми можемо, згідно з міжнародним законодавством, застосувати, наприклад, 21-шу статтю СОТ, яка дає змогу країні тимчасово припиняти свої зобов'язання, взяті під час вступу до СОТ", - зазначив Власюк.

Він наголосив на обов'язковості фокусу на локалізації, купівлі (за бюджетні або донорські кошти) матеріалів лише за умови, що хоча б частина з них вироблена в Україні.

Важливим є питання бронювання фахівців. "Необхідно знайти баланс між потребами економіки та фронту. Для стійкості країни необхідні обидва напрями", - сказав він.

Ще одне ключове завдання - автономне забезпечення енергією. "Очевидно, необхідно переходити до моделі автономного забезпечення енергією, наприклад, з альтернативних джерел, насамперед СЕС. Держава має запропонувати, спільно з партнерами, оскільки на це потрібен значний обсяг коштів, хороші, економічно ефективні інструменти", - сказав Власюк.

 

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

ОГС та медіа можуть отримати до EUR18 тис. грантової підтримки в межах нового проєкту ЄС та ІЕД "Стійкість і залученість"

Основою нового суспільного договору має стати принцип "служи або допомагай" – координатор створення Громадсько-військового руху

Причиною проблем мобілізації найчастіше називають відсутність термінів служби – соцдослідження InfoLight.UA

Екологи звернулися до Мінекономіки cтосовно моніторингу ситуації з видобутком доломіту на Житомирщині

Загроза в разі відходу з Донбасу для інших міст України лише збільшиться – експерти

Податковий тиск на українців збільшиться в рази в разі підписання наказу про відступ з Донбасу – експерти

Президент і Рада не мають повноважень поступитися українськими територіями в рамках мирного процесу – експерти

Українці негативно ставляться до впливу військових на електоральні процеси – дослідження Active Group

Від "Азова" до "Хартії": лідери за рівнем довіри до виконання держзавдань – дослідження Active Group

Лише 16% місцевих програм підтримки ВПО мають чіткі та вимірювані показники – завідувач Лабораторії протидії дезінформації КНЕУ

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА