ВР схвалила криміналізацію незаконного збагачення

Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за незаконне збагачення і ввела інструмент цивільної конфіскації необґрунтованих активів чиновників.

За законопроект №1031 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів у четвер у другому читанні та в цілому проголосували 259 народних депутатів.

Як зазначила керівник комітету з питань антикорупційної політики - Анастасія Красносільська ("Слуга народу"), котра представляла законопроект до другого читання на пленарному засіданні, пропонується встановити відповідальність за незаконне збагачення в разі, якщо набуті чиновником активи більше ніж на 6,5 млн грн перевищують його законні доходи.

"Механізм так званої цивільної конфіскації пропонується застосовувати, якщо сумнівні доходи чиновника коштують більше, ніж його законні доходи, починаючи з 1 млн грн", - розповіла Красносільська.

Вона зазначила, що "ці два механізми працюватимуть разом і відповідно за більш великі крадіжки буде кримінальна відповідальність, за менші – цивільна конфіскація".

Красносільська зазначила, що механізм цивільної конфіскації передбачає рішення суду, а докази, які розглядатиме суд, має збирати прокуратура.

Законопроект доповнює Кримінальний кодекс статтею 368-5 "незаконне збагачення", яка передбачає, що набуття чиновником активів, вартість яких більше ніж на 6,5 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, каратимуть позбавленням волі на термін від п’яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.

До активів включатимуться не лише грошові кошти, майно, роботи або послуги, а й, наприклад, обсяг зменшення фінансових зобов'язань і криптовалюта.

Позов про визнання необґрунтованими активів може подаватися без наявності обвинувального вироку стосовно особи. Конфіскація незаконних активів посадових осіб відбуватиметься за рішенням суду в цивільному процесі.

Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) розглядатиме цивільні позови про визнання активів необґрунтованими. Позивачами виступають представники Національного антикорупційного бюро України або прокурори Генеральної прокуратури України.

Термін позовної давності в справах про визнання активів необґрунтованими становитиме чотири роки з дня набуття оспорюваних активів.

11 вересня Верховна Рада прийняла за основу цей законопроект.

Його ухвалення є однією з умов продовження програми співпраці України з МВФ.