Інтерфакс-Україна
12:33 28.02.2018

КС визнав неконституційним закон Ківалова-Колесніченка, стверджують у "Свободі"

2 хв читати
КС визнав неконституційним закон Ківалова-Колесніченка, стверджують у "Свободі"

Конституційний суд України визнав неконституційним закон "Про засади державної мовної політики" №5029-VI (так званий закон Ківлова-Колесніченка), повідомляє партія ВО "Свобода".

Як повідомляє в середу прес-служба ВО "Свобода", відповідне рішення суд отримав 28 лютого 2018 року.

"Сьогодні останнє засідання Конституційного суду з ініціативи та поданням народних депутатів-свободівців про визнання скандального закону Ківалова-Колесніченка неконституційним", - цитує прес-служба слова лідера ВО "Свобода" Олега Тягнибока.

На сайті КС повідомляється, що 28 лютого на пленарному засіданні Великої палати суду було ухвалено рішення щодо конституційності закону України про засади мовної політики, але не уточнюється, який саме ухвалено рішення.

Як повідомлялося, ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" був ухвалений 3 липня 2012 року. Закон набув чинності 10 серпня 2012 року. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

У 2012 році Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська і Дніпропетровська обласні ради постановили визнати російську мову регіональною.

Угорська мова стала регіональною в місті Берегово (Закарпаття), молдавська (румунська) - в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.

24 лютого 2014 роки після завершення Революції гідності Верховна Рада проголосувала за скасування закону України "Про засади державної мовної політики". За скасування закону тоді проголосували 232 народних депутата з 334, що зареєструвалися в залі.

Тодішній в.о. президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати закон. Таким чином, він не набув чинності.

10 жовтня 2014 року КС відкрив провадження у справі про конституційність закону закон "Про засади державної мовної політики" №5029-VI (так званий закон Ківлова-Колесніченка). 17 листопада 2016 року Конституційний суд України почав розгляд справи за цим конституційним поданням.

14 грудня 2016 року КС завершив публічний (усний) розгляд цього закону та перейшов до закритої (письмової) частини, за підсумками якої мав ухвалити рішення.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

Робоча група з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни засідатиме 26 грудня - Корнієнко

"Євросолідарність" наполягає на неприпустимості виборів під час воєнного стану та референдуму щодо територій – заява фракції

Два комітети Ради рекомендують профільним міністерствам робити екологічні оцінки при будівництві ВЕС — Климпуш-Цинцадзе

Верховна Рада зможе проголосувати дату виборів президента після підписання мирної угоди – Зеленський

Україна може провести вибори одночасно з референдумом щодо мирної угоди - Зеленський

Порошенко: РФ вже стирається, Україні треба бути міцніше та відповідальніше, щоб не стертися раніше

Українська дипломатія у 2026 сфокусується на зміцненні війська, розвитку ОПК, тиску на РФ і справедливому мирі – МЗС

"Євросолідарність" ініціює зупинку конкурсу на 109 млн грн для каналів телемарафону, щоб спрямувати ці кошти на ЗСУ - заява

ЦВК: Вибори можуть відбутися тільки за умов безпеки та відповідних законодавчих змін, наразі м'яч на боці Ради

Порошенко виступив проти виборів під час воєнного стану та за створення уряду національної єдності

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА