Оновлене процесуальне законодавство і новий Верховний Суд стали найважливішими змінами у сфері права у 2017 р.
Нове процесуальне законодавство й обрання нового складу Верховного Суду України є найважливішими змінами у правовій сфері, що відбулися у 2017 році, таку думку висловили юристи, опитані агентством "Інтерфакс-Україна".
СУДОВА РЕФОРМА
Нагадаємо, що Верховна Рада 3 жовтня 2017 року ухвалила закон про внесення змін до Господарського процесуального, Цивільного процесуального кодексів, Кодексу про адміністративне судочинство та інших законодавчих актів України (законопроект №6232). Закон набув чинності з 15 грудня, коли розпочав роботу новий Верховний Суд.
"Уся юридична спільнота з нетерпінням чекала на ухвалення цього закону. Нові кодекси цілком змінили філософію судового процесу й покликані дисциплінувати його учасників. Водночас через деякі недоробки перехідних положень виникають складнощі з розглядом старих судових справ за новими правилами. Ми вважаємо, що це труднощі перехідного періоду, які мають бути вирішені найближчим часом", - сказав агентству старший юрист Sayenko KharenkoОлексій Колток.
Адвокат, керівний партнер адвокатського об'єднання Juscutum Артем Афян назвав формування нового Верховного Cуду та проведення судової реформи "одними з найоптимістичніших процесів".
"Зміни багато в чому перевищили очікування професійного співтовариства. Люди, які пройшли до Верховного Суду, справді зможуть змінювати систему. А зміни в судовій системі дадуть змогу розірвати порочне коло корупції або, як мінімум, його ослабити", - вважає юрист.
Адвокат VB PARTNERS Микита Нуралін назвав формування нового Верховного Суду та ухвалення нового процесуального законодавства реформою 2017 року.
"Упродовж 2017 року кожен, кому не байдужа судова система й судочинство, спостерігав за відбором суддів до нового Верховного Суду. Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) і Вища рада правосуддя (ВРП) надали чудову можливість стежити за іспитами та співбесідами онлайн, а також переглядати ці записи. Загалом, це був безпрецедентний крок, навіть для Європи. Але Верховний Суд не зміг би розпочати роботу без ухвалення нового процесуального законодавства", - сказав він.
Юрист зазначив, що тексти нових редакцій Господарського процесуального, Цивільного процесуального кодексів і Кодексу адміністративного судочинства були опубліковані 28 листопада, а почали діяти вже з 15 грудня, тому "не всі юристи встигли ознайомитися з нововведеннями повною мірою".
"Тепер усі очікують якісної зміни судового процесу, в чому ми переконаємося вже у 2018 році", - прогнозує М.Нуралін.
Юрист юрфірми "Ілляшев та Партнери" Леонід Гілевич вважає, що зміни до кодексів є найбільш комплексною зміною процесуального законодавства України за всі роки незалежності та збільшують можливості доводження в судовому процесі.
Крім того, юристи відзначили укази президента України стосовно ліквідації місцевих судів і створення натомість окружних.
29 грудня 2017 року президент України Петро Порошенко підписав укази, які передбачають ліквідацію 142 місцевих судів і створення замість них 74 окружних. Зокрема, укази передбачають ліквідацію 10 райсудів у Києві та створення натомість шести окружних судів. У рамках реструктуризації судів, яка відбуватиметься у 2018 році, створюватимуться окружні суди, що об'єднуватимуть два-три райони. Стандартною кількістю суддів в окружному суді має бути 9-12 суддів.
"Фактично на підставі таких указів станеться укрупнення судів, що досить неоднозначно сприймається в суспільстві", - зазначив О.Колток.
СОЦІАЛЬНО ВАЖЛИВІ РЕФОРМИ
Коментуючи правові зміни, що відбулися в окремих сферах життя держави, найважливішими змінами юристи назвали низку реформ у гуманітарній сфері, зокрема медичну, освітню і пенсійну реформи.
"Реформою 2017 року можна було б назвати пенсійну реформу. Нинішня система потребувала змін уже давно, і лише зараз законодавцеві вистачило політичної волі їх здійснити", - сказав керівник практики вирішення спорів ЮФ Evris Ігор Кравцов.
"2017 рік ознаменувався цілою низкою суттєвих змін у законодавстві, які можна повноцінно назвати реформами. Можна довго сперечатися про те, яка з них найсуттєвіша або найважливіша, але якщо спробувати розставити їх у порядку стосунку до найбільшої кількості людей, список, мабуть, буде таким: медична реформа, пенсійна реформа і судова (процесуальна) реформа", - вважає Л.Гілевич.
"Одна з головних реформ 2017 року - медична. Ухвалені закони, які надають більше автономії медзакладам, змінюють систему фінансування охорони здоров'я, сільську медицину. Після багаторічних супеерчок і демагогії, мабуть, уперше є відчуття, що на систему охорони здоров'я справді чекають зміни, й вони вже розпочалися", - погоджується з колегою радник, керівник практики фармацевтичного права та охорони здоров'я "ЄПАП Україна" Вікторія Подворчанська.
Юрист адвокатської фірми Pragnum Олександр Мостовий вважає, що "на тлі судової реформи решта законів, ухвалених у 2017 році, набули меншого резонансу серед юридичної громадськості, що, проте, не зменшує їх значення". Найважливішими, на його думку, законами 2017 року є закон про пенсійну реформу, який, "на жаль, не вирішує питання забезпечення соціальної справедливості та захищеності непрацездатних верств населення", законопроект №6327 "про медичну реформу, який упроваджує кардинально нову систему фінансування охорони здоров'я і надання медпослуг, залишаючи при цьому відкритим питання доступності медицини", а також закон "Про ринок електричної енергії", спрямований на демонополізацію і впровадження прозорих і конкурентних ринкових відносин між постачальниками та споживачами електричної енергії".
ЗАКОНИ ДЛЯ БІЗНЕСУ
Юристи також відзначили низку важливих змін, які чинять вплив на господарську діяльність компаній. Зокрема, значущими, на думку експертів, є закон №1983 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах", законопроекти №4470 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів", №5592-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів", №6540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні", №6010 "Про спрощення процедур капіталізації та реорганізація банків", який має сприяти банкам у їхніх спробах виконати затверджений НБУ графік збільшення статутного капіталу, що має сягнути щонайменше 500 млн грн до липня 2024 року.
Реформою 2017 року юристи називають ухвалений і підписаний президентом закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" (законопроект №2302а-д), покликаний імплементувати в українське законодавство про акціонерні товариства положення Директиви ЄС.
На думку юриста Sayenko Kharenko Анастасії Павловської, важливим наслідком цього закону є те, що акціонерні товариства, які ухвалили рішення про зміну типу на приватне акціонерне товариство або про реорганізацію в іншу організаційно-правову форму (наприклад, у товариство з обмеженою відповідальністю), звільняються від зобов'язання переоформлення ліцензій, дозволів та інших документів, які в інших випадках було б необхідно переоформити у зв'язку з перейменуванням.
Доктор юридичних наук, адвокат юрфірми "Ілляшев та Партнери" Олександр Виговський найбільш знаковою подією у сфері законодавства щодо регулювання бізнесу 2017 року називає ухвалення законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах", який удосконалив механізм придбання акцій у міноритарних акціонерів за фактом придбання контрольного пакета акцій і впровадив процедуру примусового продажу акцій міноритарних акціонерів (squeeze-out) власникові домінувального контрольного пакета акції (95% і більше акцій), що дало змогу абсолютним мажоритаріям позбавився від "мертвих душ" в акціонерному товаристві та стати власником 100% акцій.
"Крім того, в Україні нарешті отримали законодавче регулювання рахунки умовного зберігання (ескроу-рахунки), які широко використовуються у світовій практиці при укладенні великих угод для мінімізації ризиків сторін при здійсненні платежів", - сказав він.
У банківській і фінансовій сферах значні очікування були пов'язані з законопроектом "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", а також із законопроектом "Про діяльність з управління заборгованістю", розробленим за участю експертів ЄБРР.
"Його ухвалення дасть змогу створити умови для очищення банківської системи від проблемних кредитів, що, у свою чергу, сприятиме поліпшенню фінансових показників банків та активізації кредитування", - вважає О.Виговський.
Юрист "Ілляшев та Партнери" Галина Мельник зауважила, що значний громадський резонанс у 2017 році мало блокування податкових накладних, передбачене змінами до Податкового кодексу з метою поліпшення інвестиційного клімату в Україні, яке почало працювати з 1 липня 2017 року.
"Недоліки під час розробки системи блокування призвели до того, що блокувалися податкові накладні за цілком реальними господарськими операціями, що змушувало чесний бізнес витрачати "живі гроші" на поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ. Під впливом громадської думки в грудні 2017 року Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу (законопроект №6776-д), згідно з яким повноваження зі встановлення критеріїв ризику (підстав для блокування податкових накладних) передаються Кабінету Міністрів. Відповідно, система блокування податкових накладних призупиняється до моменту розробки відповідних критеріїв", - наголосила Г.Мельник.
"Липень-серпень 2017 року, коли "маховик" блокування податкових накладних було запущено в робочому режимі, ще довго снитиметься керівникам і бухгалтерам. Система моніторингу ризиків і блокування податкових накладних показала себе як складна, хаотична, недопрацьована. Проте її впровадження можна справедливо назвати реформою року, а у зв'язку із прийнятим 7 грудня законопроектом №6776-д про тимчасове зупинення цієї системи до схвалення відповідного порядку Кабміном - найбільш очікуваною на 2018 рік", - вважає партнер податкової практики адвокатського об'єднання Juscutum Наталія Радченко.
НЕ ДОЧЕКАЛИСЯ
Коментуючи зміни, які так і не відбулись у 2017 році, юристи відзначають створення Антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності, скасування мораторію на продаж землі, новий Виборчий кодекс і низку законів у сфері корпоративного права, зокрема законопроекти про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю (законопроект №4666), про зміну до законодавства стосовно корпоративних договорів, а також ухвалення нового Трудового кодексу.
Крім того, невнесеними залишилися зміни до закону про адвокатуру та адвокатську діяльність, ухваленим, але не підписаним президентом залишається законопроект №4470 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів".
"Не один рік одним із найбільш очікуваних є зняття мораторію на операції з сільськогосподарською землею, але вкотре його прийняття відкладено на невідомий термін. Також багато хто, особливо західні партнери, очікував закону про Антикорупційний суд. У результаті під завісу року президент подав його, але чи ухвалять його і в якій редакції, побачимо вже цього року. Крім того, на мій погляд, давно настав час запустити ринок землі й ухвалити Виборчий кодекс", - вважає І.Кравцов.
Юрист Sayenko Kharenko А.Павловська називає законопроект №4666 "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" одним із найбільш очікуваних із неприйнятих у 2017 році.
"Законодавство України, яке регулює діяльність ТОВ і ТДВ, досить застаріле. Враховуючи те, що багато інвесторів, які приходили в Україну, в результаті сформували свої корпоративні правовідносини на Кіпрі та в інших офшорних юрисдикціях, у юрисдикціях з англійським правом, ухвалення цього законопроекту з часом допомогло б зробити Україну привабливішою для іноземних інвесторів", - вважає вона.
Старший юрист юридичної фірми "Астерс" Інеса Летич відзначає зміни, які не відбулися, в трудовому законодавстві.
"Проект Трудового кодексу країни в 2017 році так і залишився проектом, а ринок праці та зайнятості поки що продовжуватиме жити за правилами 1971 року. Останній виток активних обговорень проекту Трудового кодексу спостерігався восени 2017 року, коли існувала можливість його розгляду. Проте у світлі динамічного реформування інших галузей законодавства, зокрема процесуального, питання можливих змін у сфері праці відійшло на задній план", - сказала вона.
На думку юриста, в інформаційних матеріалах про проект Трудового кодексу "багато положень законопроекту було перекручено або й зовсім представлено неправильно".
"Наприклад, напевно, багато хто зустрічав інформацію про 12-годинний робочий день і необмежене право роботодавця звільняти співробітників, нібито передбачене в проекті Трудового кодексу. Під час обговорень проекту постала необхідність доопрацювання деяких положень акта. Проте існує обґрунтована думка, що від відкладення ухвалення Трудового кодексу не виграла жодна зі сторін", - сказала вона, наголосивши, що в результаті працівники не отримали права на збільшену мінімальну 28-денну відпустку, права на вільний час для пошуку нової роботи в разі скорочень, а роботодавцям доведеться миритися з можливістю повного блокування звільнення деяких категорій працівників і неможливістю відсторонення працівника на час проведення дисциплінарного розслідування.
О.Мостовий зазначає, що у 2017 році законодавець не зміг ухвалити важливі законопроекти з упровадження ринку землі, врегулювання ситуації навколо нерозмитнених автомобілів, визначення правового статусу криптовалют і їх обігу в Україні.
На думку старшого юриста практики банківського та фінансового права, ринків капіталу "ЄПАП Україна" Катерини Олійник, ще однією реформою, яка не відбулася 2017 року, можна назвати регулювання державно-приватного партнерства і законопроект про концесію.
"2017 рік видався досить активним у сфері розвитку і регулювання ДПП. Проте однієї з першочергових цілей розвитку в цій сфері - ухвалення нового закону про концесію - наразі так і не досягнуто. Законопроект про концесію поки що так і залишається проектом і загалом викликає низку запитань", - сказала вона.
Н.Радченко називає реформою року, що не відбулася, податок на виведений капітал.
"Ідея обговорюється давно, і Нацрада реформ підтримала введення податку з 2018 року, й урядовий комітет розглянув і схвалив законопроект, проте він так і не став новорічним подарунком у вигляді закону. Очікується, що ухвалення закону про податок на виведений капітал стане стимулом до підвищення бізнес-активності, реінвестування, полегшить адміністрування, поліпшить інвестиційний клімат, тому з нетерпінням очікуємо цієї події у 2018 році", - сказала вона.
"Податкова система - одна з найбільших проблем в Україні. Вона вкрай громіздка й узагалі не створює простору для розвитку. Податкова реформа, мабуть, найбільш очікувана подія, яка так і не відбулася", - згоден із колегою А.Афян.
Найбільший громадський резонанс, на його думку, мало ухвалення закону про захист бізнесу або так званий законопроект "Маски-шоу стоп!", який "свідчить, що держава бодай намагається боротися, але доки немає нормальної реформи правоохоронних органів, ці зміни можна назвати поверхневими".
Крім того, юрист відзначив низку законопроектів про криптовалюту, які вносили до ВР восени й потім квапливо приймали, і які, проте, "в нинішньому вигляді нічого, крім піару, не дадуть, якщо їх не буде кардинально перероблено".
А.Афян також вважає важливим ухвалений у жовтні 2017 року закон про довірчі електронні послуги.
"Запуск системи mobile bank ID розв'язує руки бізнесу й дає змогу зробити життя українців значно комфортнішим. Фактично ми вже користуємося багатьма такими речами, але наразі це перестало працювати як певна мантра або заклинання, набуло свого правового визначення. Наші клієнти, як ніхто інший, чекали на цю ініціативу, щоб розширити свої можливості укладення угод через Інтернет, розвивати власні застосунки, месенджери, чат-боти. Причому це не лише технологічні компанії, а і звичайні, які перебувають у B2C сегменті", - сказав він.