Узгоджений варіант законопроекту про реструктуризацію кредитних зобов'язань в іноземній валюті буде розроблено найближчим часом, заявляють у парламентському комітеті Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності.

"Проблема валютних позичальників стоїть на порядку денному давно. Ще Верховна Рада сьомого скликання намагалася на законодавчому рівні її врегулювати. Це питання неодноразово ставало предметом обговорення комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, який став єдиною платформою для вироблення компромісного рішення", - наводить слова заступника голови профільного комітету Дениса Дзензерського (фракція "Народний фронт") його прес-служба.

У прес-службі також повідомили, що в п'ятницю під час засідання робочої групи з питань врегулювання питання реструктуризації валютних кредитів Д.Дзензерський поінформував, що профільний комітет має намір підтримати пропозицію народного депутата України Руслана Князевича (фракція "Блок Петра Порошенка") про відхилення ухваленого в першому читанні законопроекту "Про реструктуризацію кредитних зобов'язань" №0960, що було одним із основних вимог "Кредитного Майдану" (цей законопроект український парламент прийняв за основу 3 липня 2014 року - ІФ).

Представники громадськості наполягають на тому, щоб процентна ставка за валютним кредитом і курсом долара була не вищою за ті, що прописані в кредитному договорі на момент його підписання. Крім цього, вони вважають, що норми закону мають поширюватися на всі валютні кредити, що при відчуженні заставного майна переважне право викупу має бути закріплено за позичальником. Представники громадськості також пропонують обмежити кредитні зобов'язання позичальника вартістю предмета застави - іпотеки, зменшити процентну ставку для соціально незахищених верств населення.

У свою чергу представники банківської сфери висловлюють готовність йти на компроміс у вирішенні проблеми, але вважають, що дія закону має поширюватися не на всі категорії позичальників і не на всі кредити.

"Не можна вішати всю соціальну відповідальність виключно на банки або на позичальників. Ц t наша спільна проблема і фінансову відповідальність необхідно розділити між усіма учасниками процесу: банками, позичальниками та державою", - наголосив Д.Дзензерський.