Фармацевтична компанія "Фармак" (Київ) реалізувала поставлені на 2021 рік плани щодо присутності на закордонних ринках, повідомив виконавчий директор компанії Володимир Костюк.

"Плани реалізовані в повному обсязі. Сьогодні "Фармак" є найбільшим в Україні експортером лікарських засобів. Поставляємо продукцію більш ніж у 45 країн ЄС, Центральної та Південної Америки, СНД, Близького Сходу, Азії. У 2021 році список країн-імпортерів поповнили Швейцарія, Бразилія, Індонезія та Болівія", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна".

Костюк нагадав, що у 2021 році "Фармак" відкрила офіс в ОАЕ.

"Ринок Близького сходу не є новим для АТ "Фармак", адже продукція компанії представлена там з 2016 року. Виробничі потужності підприємства успішно пройшли атестацію державних органів", - сказав він.

Крім того, Костюк повідомив про відкриття в 2021 році представництва компанії у В'єтнамі. Нині на в'єтнамському ринку продається близько 25 лікарських засобів "Фармак", представлених як в аптечних мережах, так і закуповуваних на локальних тендерах медичними установами. Ще близько 30 препаратів перебувають на реєстрації, процедура якої у В'єтнамі триває від двох до трьох років.

Загалом, за словами Костюка, частка експорту у загальному продажу компанії становить близько 25%.

"За даними 10 місяців 2021 року, експорт компанії "Фармак" зріс на 8% порівняно з аналогічним періодом 2020 року. За останні п'ять років продаж продукції за кордон постійно зростає", - сказав він.

На думку виконавчого директора АТ "Фармак", основними перевагами українських фармвиробників на іноземних ринках, зокрема, є традиційна якість продукції, а також гармонізація українського законодавства із законодавством розвинених країн.

"На відміну від багатьох пострадянських країн, Україна ухвалила низку законодавчих актів, які сприяють гармонізації нашого законодавства із законодавством розвинених країн. Тому системи менеджменту якості на українських підприємствах керуються високими світовими стандартами, що дозволяють успішно проходити міжнародні інспекції. Виходячи з цього, лікарські засоби провідних вітчизняних компаній відрізняють високу якість за порівняно доступними цінами", - сказав він.

Водночас як на конкурентній перевазі Костюк наголосив на вигідному логістичному розташуванні України на Європейському континенті.

Відповідаючи на запитання, які ринки є найбільш складними для виходу українських фармвиробників, Костюк звернув увагу на надто складні регуляторні або дуже специфічні вимоги до інспекцій у Японії, США, Бразилії.

Водночас, за його словами, є країни, де, окрім високих та складних регуляторних вимог, існує фактор мовного бар'єру – Китай, Південна Корея, ОАЕ, країни Латинської Америки. Деякі країни мають потужні системи захисту внутрішніх товаровиробників – Південна Корея, Білорусь, Казахстан. Також є країни, які мають закриті економіки, які взагалі унеможливлюють проникнення на їх ринок.

"Найбільш складними за всіма факторами для фармацевтичної галузі виявилися ринки США та Японії", - констатував він.

Костюк зазначив, що держполітика України може підтримувати експорт вітчизняних ліків і таким чином забезпечувати активну присутність національних фармвиробників на іноземних ринках, зокрема, за рахунок впровадження держпрограм зі стимулювання інвестицій у дослідження та розробки (R&D) у фармгалузі, сприяння локалізації виробництва високотехнологічних ліків, включно з вакцинами, біологічними ліками тощо.

Крім того, він вважає за необхідне робити ставку на такий інструмент, як трансфер технологій від світових виробників інноваційних ліків. Проте для успішного укладання таких договорів із передовими фармгігантами потрібна активна залученість та підтримка українських дипломатичних установ за кордоном.

"Якщо говорити, наприклад, про експорт до ЄС, сьогодні одним із головних бар'єрів для доступу українських ліків на європейський ринок є відсутність визнання на рівні ЄС українських результатів інспекції виробництва ліків на відповідність вимогам належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice – GMP). На практиці ця ситуація означає, що українські фармкомпанії вимушені проходити подвійні перевірки як у своїй країні, так і на рівні держав-членів ЄС. Цей процес є ресурсомістким, він знижує конкурентоздатність українських препаратів. Для усунення технічних бар'єрів державним органам необхідно домогтися підписання угоди між Україною та ЄС про взаємовизнання сертифікатів GMP у рамках майбутньої Угоди АСАА ("промисловий безвіз")", - наголосив він.

Крім того, на думку Костюка, актуальним залишається і питання оподаткування ліків, які виробляються виключно для іноземних ринків і експортуються не безпосередньо виробником, а через спеціалізовані компанії-посередники.

"Ці ліки, які виготовляються українськими виробниками, але зареєстровані в інших країнах і призначені виключно для цих ринків. До 2014 року, коли ліки взагалі не підлягали оподаткуванню ПДВ, українські фармпідприємства активно користувалися сервісом професійних експортерів фармпродукції, які здійснювали консолідовані постачання препаратів від різних виробників. за кордон (т.зв. "непрямий експорт"). Це зручний додатковий канал продажу для виробників", - сказав він.

Костюк зазначив, що "непрямий експорт" ліків найбільш популярний серед представників малих та середніх підприємств (МСП) до ЄС. При цьому до 2014 року такий механізм також мав попит серед українських МСП і навіть серед великих фармацевтичних підприємств, проте нині цей канал експорту практично не працює через нечіткі норми Податкового кодексу та позицію податкових органів щодо оподаткування таких ліків за загальною ставкою 20%, а не 7%, як для всіх зареєстрованих в Україні ліків.

"Така ситуація призводить до подорожчання на 13% продукції для спеціалізованих компаній-експортерів. Все це однозначно не сприяє зростанню експорту української фармпродукції та збільшення надходжень валютної виручки до країни", - сказав Костюк.

"Фармак" - лідер фармацевтичного ринку з часткою 5,9% у грошовому виразі. Компанія виробляє лікарські засоби у всіх 14 терапевтичних групах. Серед основних напрямів – протизастудні, ендокринологічні, гастроентерологічні, кардіологічні, неврологічні портфелі. Щороку виводить на ринок близько 20 нових складнокомпонентних препаратів. Нині у розробці – близько сотні лікарських засобів.

За даними Держреєстру, кінцевим бенефіціарним власником "Фармак" є голова наглядової ради Філя Жебровська, яка має 80% акцій компанії.