Енергоперехід коштуватиме Україні понад 15% ВВП до 2050 р. – McKinsey
Загальні витрати на фізичні активи, необхідні Україні для забезпечення кліматичної нейтральності за сценарієм Net Zero 2050, становитимуть понад 15% від сукупного ВВП у період 2021-2050 рр.
Така оцінка міститься в новому звіті McKinsey Global Institute – дослідницькому підрозділі консалтингової компанії McKinsey, передає портал GreenDeal.
Згідно з документом, загалом сукупні капітальні витрати на фізичні активи з метою глобальної декарбонізації становитимуть $275 трлн, або 7,5% накопиченого світового ВВП до 2050 року.
За даними дослідження, що охопило сектори, які продукують 85% загальних парникових викидів у 69 країнах, середньорічні витрати у світі на декарбонізацію повинні будуть зрости до $9,2 трлн порівняно з нинішніми $5,7 трлн.
Україну у звіті зараховано до групи країн, що здійснюють інтенсивну емісію. До неї також увійшли Бангладеш, Китай, Індія, Індонезія, Пакистан, ПАР, Таїланд, Туреччина та В’єтнам. Ці країни, ймовірно, пристосуються до переходу переважно за рахунок декарбонізації промислових процесів, розширення потужностей відновлюваної енергетики та допомоги фермерам у переході на низьковуглецеві методи або відмови від сільського господарства.
Аналітики вважають, що більша частина витрат на забезпечення енергопереходу припаде на найбільші економіки світу – США, Китай, Євросоюз, Японію і Велику Британію, які до 2050 року витратять на декарбонізацію близько 6% свого сукупного ВВП.
“У результаті енергопереходу зникнуть 187 млн робочих місць, пов’язаних із добуванням викопного палива та “брудними” виробництвами, проте з’являться 202 млн нових – у нейтральній економіці”, – стверджується у звіті.
McKinsey також зазначає, що “зелений” енергоперехід може сприяти виведенню з експлуатації деяких активів до закінчення терміну їх користування. “Наприклад, у галузі енергетики, за нашими оцінками, до 2050 року можуть виявитися бездіяльними активи обсягом близько $2,1 трлн, з яких 80% – вугільні ТЕС у таких країнах, як Китай та Індія, що є порівняно новими (менше ніж 15 років) і мають значно більший термін придатності”, – наголошується у звіті.
