Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП, що значно менше за показник держбюджету-2023 - 2,01 млрд грн, або 31,1% прогнозного ВВП.

Ухвалення в другому читанні законопроєкту №10000, в якому зростання доходів випереджає зростання видатків, підтримали 276 народних депутатів на пленарному засіданні в четвер.

Згідно з даними Мінфіну, доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1 трлн 768,5 млрд грн, що на 24,9% перевищує доходи держбюджету-2023, тоді як видатки, навпаки, на 1,1% менші - 3 трлн 355,0 млрд грн.

За загальним фондом наступного року передбачається зростання доходів на 27,3% - до 1 трлн 596,6 млрд грн, видатків на 0,8% - до 3 трлн 120,6 млрд грн.

За словами голови бюджетного комітету парламенту Роксолани Підласої, 1,69 трлн грн, або 22,1% ВВП, буде спрямовано на забезпечення сил безпеки й оборони.

Мінфін уточнив, що передбачено збільшення фінансування на розвиток оборонно-промислового комплексу, зокрема для виробництва зброї - 51 млрд грн, а також 43,3 млрд грн на морські дрони й БПЛА.

Крім цього, 469,4 млрд грн планують спрямувати на соціальний захист громадян, 14,3 млрд грн - на підтримку ветеранів війни, 203,4 млрд грн - на охорону здоров'я, 179,1 млрд грн - на освіту, 10,2 млрд грн - на культуру й медіапростір, 7,6 млрд грн - на спорт, 2,5 млрд грн - на цифрову трансформацію, 13,6 млрд грн - на науку і 30,9 млрд грн - на підтримку бізнесу.

Граничний дефіцит держбюджету визначено в розмірі 1 трлн 571,5 млрд грн, зокрема за загальним фондом - 1 трлн 509,1 млрд грн, що відповідно на 21,8% та 17,7% менше, ніж у держбюджеті-2023.

Однак це все одно передбачає підвищення граничного розміру держборгу на 22,1% - до 7 трлн 460,1 млрд грн. Крім цього, в законі вперше буде прописано стелю гарантованого держборгу - 451,4 млрд грн.

Левову частку дефіциту в еквіваленті $41 млрд передбачається покрити за рахунок зовнішнього фінансування. За словами народного депутата Ярослава Железняка, міністр фінансів Сергій Марченко уточнив, що $5,4 млрд із цієї суми очікують від МВФ, $8,5 млрд - від США, EUR18 млрд - від ЄС.

Мінфін уточнив, що державні запозичення заплановано в обсязі 2 трлн 132 млрд грн, зокрема внутрішні - 525,9 млрд грн за обсягу погашення державного боргу 627 млрд грн і його обслуговування 420 млрд грн.

Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання погіршив прогноз зростання ВВП на 2024 рік із 5% до 4,6%, однак покращив прогноз інфляції з 10,8% до 9,7%, а також скорегував припущення щодо середньорічного курсу гривні наступного року до 40,7 грн/$1 порівняно з 41,4 грн/$1, а на кінець року - з 44,2 грн/$1 до 42,1 грн/$1.

Такі зміни пов'язані з переглядом макропрогнозу на 2023 рік. Зокрема, оцінку зростання ВВП поліпшено з 2,8% до 5,0%, прогноз інфляції знижено з 14,7% до 7,1%, а очікування курсу гривні на кінець року - до 38,6 грн/$1 з 40,2 грн/$.

Уряд прогнозує зростання номінального ВВП України наступного року до 7,643 трлн грн із 6,466 трлн грн цього року.

Передбачається зростання середньої зарплати з 18,53 тис. грн цього року до 21,81 тис. грн наступного. Зокрема, закон містить норму про підвищення мінімальної зарплати до 7100 грн на місяць із 1 січня та до 8000 грн із 1 квітня 2024 року з нинішніх 6700 грн на місяць.

Прожитковий мінімум буде підвищено з 1 січня до 2920 грн на місяць із нинішніх 2589 грн на місяць.

За словами Підласої, під час підготовки до другого читання бюджетний комітет уточнив редакцію Кабміну й додав 1 млрд грн на розмінування с/г земель, доручив уряду розробити механізм щодо врегулювання списання заборгованості за середньостроковими позиками, наданими місцевим бюджетам у 2009-2014 рр. Держказначейством (замість списання такої заборгованості за рахунок вільних залишків), а також вилучив норму про репрофайлінг ОВДП у власності НБУ, оскільки таке питання потребує узгодження з МВФ. У зв'язку з цим до проєкту держбюджету мали бути внесені редакційні зміни.