УВКПЛ ООН зафіксувало шість випадків страт українських військовополонених і підтвердило справжність відео вбивства військового після слів "Слава Україні"

Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) у своїй останній доповіді зафіксувало шість додаткових випадків позасудових страт українських військовополонених і підтвердило автентичність відео вбивства військового після фрази "Слава Україні" та відео обезголовлення військового.

"УВКПЛ задокументувало шість додаткових випадків позасудових страт українських військовополонених, причому всі вони сталися до звітного періоду. Управління також продовжувало документувати повідомлення про тортури і жорстоке поводження з українськими військовополоненими, утримуваними Російською Федерацією, а також про жахливі умови утримання, включно з примусовою працею", - йдеться у звіті.

Управління Верховного комісара ООН з прав людини також досліджувало два відео, що з'явилися в мережі 6 березня і 11 квітня 2023 року, де російські військовослужбовці катують і страчують без суду і слідства двох українських військовополонених.

"На першому відео російські військовослужбовці застрелили українського військовополоненого після того, як він вимовив "Слава Україні". На другому відео російський військовий обезголовив українського військовослужбовця. В УВКПЛ є розумні підстави вважати, що обидва відеозаписи, які, ймовірно, були записані до звітного періоду, є справжніми", - сказано у звіті.

Загалом із 56 українських військовослужбовців, опитаних УВКПЛ у звітний період, 51 розповів, що зазнавав різних форм катувань і жорстокого поводження.

Також в УВКПЛ говорять про те, що російська влада в тимчасово окупованих частинах Донецької та Луганської областей, а також у РФ засудила 37 українських військовополонених за різними кримінальними обвинуваченнями, зокрема за тероризм.

"У цих випадках військовополонених, по суті, судили за дії, які видавалися законним веденням військових дій згідно з МГП", - зазначили в ООН.

Звіт охоплює період з 1 лютого до 31 липня 2023 року. Доповідь і її висновки ґрунтуються на даних, зібраних під час польових місій, відвідувань місць тримання під вартою, а також дистанційного моніторингу окупованої території. Її висновки ґрунтуються на 1226 інтерв'ю з жертвами, свідками, тими, хто вижив, їхніми родичами, адвокатами, представниками уряду, громадянського суспільства та іншими співрозмовниками.