Представники силового блоку пропонують Верховній Раді створити міжвідомчу робочу групу з членами уряду і Генерального штабу Збройних сил України (ЗСУ) для напрацювання законопроєкту щодо врегулювання питань оплати праці захисників, повідомив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

"Отримали від силового блоку лист із їхнім баченням щодо оплати праці особового складу. (...) Вони звернулися до Верховної Ради з проханням відкласти розгляд проєкту постанови № 8312-П від 11.04.2023 "Про скасування рішення Верховної Ради України від 10.04.2023 про прийняття в другому читанні та в цілому проєкту закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов'язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану (реєстр. №8312 від 27.12.2022)". Натомість - зібрати робочу групу з представників Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Генерального штабу ЗСУ і до кінця травня спільно розробити законопроєкт, який урегулює питання оплати праці захисників", - написав Арахамія в телеграмі у вівторок.

Відповідний лист підписали міністр оборони Олексій Резніков, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, начальник Генерального штабу ЗСУ Сергій Шаптала, голова Держприкордонслужби Сергій Дейнеко, командувач Нацгвардії Юрій Лебідь, голова СБУ Василь Малюк.

Арахамія наголосив, що в парламенті поділяють їхній підхід, оскільки "питання військових не можна вирішувати без участі самих військових". Тому, за його словами, у Верховній Раді пропонуватимуть відкласти розгляд постанови №8312-П і негайно створити робочу групу з представників парламенту, уряду та силового блоку, щоб напрацювати фінальне рішення "щодо чутливого для суспільства питання оплати праці наших захисників".

Голова фракції "Слуга народу" також зазначив, що у своєму листі представники силового блоку звернули увагу на те, що проголосована нещодавно поправка не розв'язує питання, пов'язані з грошовою винагородою, зокрема, строковиків і курсантів, її текст не враховує особливостей проходження служби в різних регіонах і виконання завдань різного ступеня складності. При цьому система оплати праці має бути справедливою та забезпеченою бюджетним фінансуванням, а не просто існувати на папері, тоді як популізм у цьому питанні може мати вкрай негативні наслідки та викликати розчарування.

"Тому автори листа пропонують розробляти нормативну базу щодо оплати праці захисників більш диференційовано та головне - із залученням командування та представників сектору нацбезпеки та оборони", - додав парламентарій.

Як повідомлялося, 254 народних депутати за необхідного мінімуму у 226 голосів підтримали поправку ексспікера Верховної Ради, позафракційного депутата Дмитра Разумкова до прийнятого в цілому закону №8312 (про вдосконалення процедури примусового відчуження майна під час війни) щодо повернення виплат 30 тис. грн військовослужбовцям, поліцейським і ДСНС.

Водночас вона передбачає впровадження з квітня цього року і до кінця воєнного стану стелі в 10 мінімальних зарплат (67 тис. грн) на грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ і підприємств, на 100% підконтрольних державі. Це обмеження також стосується народних депутатів, членів Кабміну, прокурорів, працівників Нацбанку та працівників інших держорганів, діяльність яких регулюється спеціальними законами, наприклад, НАБУ.

Водночас, як повідомило агентству "Інтерфакс-Україна" поінформоване джерело в кулуарах "Весняних зустрічей" Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні, ухвалена поправка викликала запитання представників МВФ.

Крім того, 11 квітня народний депутат Володимир Цабаль (фракція "Голос") зареєстрував у Верховній Раді проєкт постанови №8312-П про скасування рішення щодо ухвалення відповідного законопроєкту.

Раніше, 21 березня, ВР збільшила видатки держбюджету-2023 на 487 млрд грн, а доходи - на 61 млрд грн, що спричинило збільшення дефіциту на 419 млрд грн. Згідно з меморандумом із МВФ, набрання чинності до кінця квітня цим законом після підписання президентом є найближчим структурним маяком нової програми.

Крім цього, уряд зобов'язався до кінця травня внести до ВР законопроєкт із посиленням положень Бюджетного кодексу для мінімізації ad hoc змін до бюджету.